25 березня 2016 року К/800/4266/16
Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Ємельянова В.І., розглянувши можливість відкриття касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року по справі № 461/8316/15-а (№ 876/9055/15)
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
до Головного територіального управління юстиції у Львівській області
Управління державної виконавчої служби Головного територіального
управління юстиції у Львівській області
третя особа ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року по справі № 461/8316/15-а (№ 876/9055/15).
У зв'язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України (скаржником не було додано документ про сплату судового збору), остання була залишена без руху до 16 березня 2016 року для усунення недоліків, про що було постановлено ухвалу від 19 лютого 2016 року.
На виконання вимог зазначеної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано клопотання, в якому позивач просить звільнити від сплати судового збору, вказуючи на те, що до 1 вересня 2015 року органи Пенсійного фонду України були звільнені від сплати судового збору на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Вказані скаржником в клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
1 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ) відповідно до яких органи Пенсійного фонду України більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів Пенсійного Фонду України пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 30 червня 2015 року № 21-598а15 та ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 серпня 2015 року та 3 листопада 2015 року є безпідставними, оскільки у наведених судових рішень вказано на відсутність обов'язку зі сплати судового збору при оскарженні судових рішень саме в особи, яка в силу положень пункту 23 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати за подання відповідного позову.
Враховуючи викладене, недоліки касаційної скарги зазначені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2016 року скаржником не усунуто.
Відповідно до положення частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.
В силу частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 3 ст. 108, ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Касаційну скаргу (додані до неї документи) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Галицького районного суду м. Львова від 14 серпня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2016 року по справі № 461/8316/15-а (№ 876/9055/15) повернути скаржнику.
Суддя Вищого
адміністративного В.І. Ємельянова
суду України