24 березня 2016 року м. Київ К/800/42849/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року
у справі №274/1480/14-а
за позовом ОСОБА_4
до Державної архітектурно - будівельної інспекції України
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач просила суд скасувати постанову винесену заступником начальника Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Житомирській області - начальником інспекційного відділу у м.Житомирі Сербіним Сергієм Леонідовичем 19.03.2015 року №36/5-Ф по справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 188-42 КУпАП і закрити справу у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Житомирській області замінено на Державну архітектурно - будівельну інспекцію України, відповідно до норм статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 липня 2015 року позов задоволено.
Скасовано постанову начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирської області. №36/5-Ф від 19.03.2015 року у справі про адмінправопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за частиною 1 статті 188-42 КУпАП.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 липня 2015 року скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
На адресу Вищого адміністративного суду України заперечення від Державної архітектурно - будівельної інспекції України не надходили.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою №36/5-ф від 19.03.2015 року заступником начальника Управління Державно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 притягнуто до адмінвідповідальності за частиною 1 статті 188-42 КУпАП та накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн..
Вищевказану постанову винесено відповідачем за невиконання законних вимог припису інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області №72 від 12.11.2013 року з терміном виконання до 10.04.2014 року з вимогою усунути порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом реєстрації у встановленому порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року. (а.с.27)
Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно з пунктом 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ №553 від 23.05.2011 року, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний:
- допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
- виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до частини 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративне правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції є незаконною з підстав, що остання прийнята на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та припису. Вказала, що вказані документи складені з порушенням встановленого порядку. Також зазначила, що судом апеляційної інстанції не було враховано,що на момент розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності прибудова вже не існувала. Вказаний факт підтвердили свідки у суді першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з приводу доводів скаржника зауважує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником 29/100 частин будинку по 6-ому провулку Шелушкова, 29 в м.Бердичеві Житомирської області.
Проведеною відповідачем перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил будівництва під часприбудови до житлового будинку за адресою 6-й провулок Шелушкова, 29 в м.Бердичеві Житомирської області в період з 06.11.2013 року по 12.11.13 року, було встановлено порушення ОСОБА_4 вимог статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року "Деякі питання виконання підготовчих будівельних робіт", а саме здійснено прибудову до частини житлового будинку без відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт. У зв»язку з чим 12 листопада 2013 року року було складено акт.
12 листопада 2013 року інспекцією державної архітектурно-будівельного контролю Житомирської області була складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено ОСОБА_4 припис №72 про усунення зазначених порушень до 10 квітня 2014 року (а.с.17).
Згідно постанови про адміністративне правопорушення на позивача було накладено адмінстягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн..
28 листопада 2013 року ОСОБА_4 сплатила вказаний штраф. (а.с. 19)
Відповідно до акту перевірки від 25 травня 2014 року термін виконання припису №72 продовжено до 10 серпня 2014 року ( а.с.21).
06 березня 2015 року відповідачембула проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства усфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_4, про що складено акт.
06 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення та начальником інспекційного відділу у Південному регіоні Управління Державно-будівельної інспекції у Житомирській області ОСОБА_4 виданий новий припис №3/5/15, яким вимагається усунути зазначені порушення до 27 липня 2015 року.(а.с.26)
Встановлено, що ОСОБА_4 в порушення вимог статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та постанови КМУ №466 від 13.04.2011 року "Деякі питання виконання підготовчих будівельних робіт", було здійснено прибудову до частини житлового будинку без відповідних дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
Дана обставини підтверджується приписом №72, актами перевірок та протоколами про адміністративне правопорушення складеними відповідачем у 2013-2015 роках.
Даний факт не оспорювався і самим позивачем.
Встановлено також, що позивачем на час проведення перевірки відповідачем 06 березня 2015 року вимоги припису №72 не було виконано.
Дана обставина підтверджується актом проведення перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення та постановою про застосування адміністративного стягнення.
Стосовно доводів скаржника щодо порушення процедури притягнення її до адміністративної відповідальності та обставин, що нею була демонтована прибудова, судова колегія зазначає наступне.
Позивач була повідомлена про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з 02.03.2015 року по 06.03.2015 року, про що свідчить підпис останньої про отримання 02 березня 2015 року направлення на перевірку. (а.с.46)
Від отримання акту перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та припису за №3/5/15 від 06.03.2015 року ОСОБА_4 відмовилась про що свідчать відмітки на зазначених документах. (а.с. 23-26)
19 березня 2015 року, а саме в день розгляду адміністративної справи, позивач отримала постанову по справі про адміністративне правопорушення, про що свідчить її підпис про отримання постанови. (а.с.27)
Частиною 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Отже притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності 19 березня 2015 року є правомірним та вчиненим у строк визначений процесуальним законодавством.
Таким чином, доводи скаржника про порушення її прав при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними.
Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судом допущені порушення норм процесуального права.
Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року
у справі №274/1480/14-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді