09 березня 2016 року м. Київ К/9991/77638/12
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого:Штульман І.В. (доповідач),
суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ (далі - УМВС) України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою УМВС України в Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, -
У липні 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до УМВС України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів від 31 травня 2012 року № 924 та від 19 червня 2012 року № 222о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України, поновлення його на посаді старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції (далі - СДІМ) міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області з виплатою грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ проведено в порядку, передбаченому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення про проходження служби) та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), порушень прав позивача, які б давали підстави для скасування спірних наказів, встановлено не було.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Скасовано пункт 1 наказу УМВС України в Кіровоградській області від 31 травня 2012 року № 924 «Про порушення службової дисципліни працівниками СДІМ Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області та покарання винних» у частині звільнення майора міліції ОСОБА_4, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області з органів внутрішніх справ. Скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 19 червня 2012 року № 222о/с щодо звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «є» (порушення дисципліни). Поновлено майора міліції ОСОБА_4, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області в органах внутрішніх справ та на займаній посаді. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги апеляційний суд дійшов висновку, що накази про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади прийняті без урахування всіх фактичних обставин справи, зокрема, відповідачем не обґрунтовано правомірність застосування відносно нього крайньої міри покарання - звільнення з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, залишена поза увагою попередня поведінка позивача і рівень його кваліфікації, не враховано те, що за аналогічне порушення дисципліни до усіх інших учасників застосовано більш м'які міри дисциплінарного стягнення.
У касаційній скарзі УМВС України в Кіровоградській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2012 року.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 14 вересня 2004 року був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду дільничного інспектора міліції, за рахунок посади старшого дільничного інспектора міліції групи дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки міського відділення (для оперативного обслуговування мікрорайону «Космонавтів») Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області.
Наказом від 3 квітня 2012 року № 124о/с ОСОБА_4 призначений на посаду старшого дільничного інспектора міліції СДІМ міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області.
30 квітня 2012 року ОСОБА_4 присвоєно чергове спеціальне звання «майор міліції».
Відповідно до пункту 1 наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області від 31 травня 2012 року № 924 «Про порушення службової дисципліни працівникам СДІМ Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області та покарання винних» за особисту недисциплінованість, свідоме ігнорування вимог наказів та вказівок МВС і УМВС в області щодо безумовного дотримання дисципліни та законності, грубе порушення службової дисципліни, що виявилося у невиході на службу 28 травня 2012 року без поважних причин, а також відсутність організуючої ролі, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ. Цим же наказом притягнено до дисциплінарної відповідальності і ряд інших співробітників Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області.
На підставі вказаного наказу, атестаційного листа та подання про звільнення начальником УМВС України в Кіровоградській області видано наказ від 19 червня 2012 року № 222 о/с «По особовому складу», яким майора міліції ОСОБА_4, старшого дільничного інспектора міліції СДІМ міліції громадської безпеки Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, з 19 червня 2012 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби (за порушення дисципліни).
Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до частин 1, 3-5 якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
У матеріалах справи наявний висновок про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками СДІМ Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області, що виявилось у невиході на службу 28 травня 2012 року без поважних причин. З висновком службового розслідування, затвердженим 31 травня 2012 року, ОСОБА_4 був ознайомлений лише у день свого звільнення - 19 червня 2012 року, як це вірно встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, крім того, службове розслідування проведено без участі безпосереднього начальника порушника.
За правилами частин 10, 11, 13, 15 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області від 31 травня 2012 року № 924 «Про порушення службової дисципліни працівниками СДІМ Кіровського відділу міліції Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області та покарання винних» слідує, що лише відносно позивача ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
Як вбачається з подання про звільнення та атестаційного листа, ОСОБА_4 за час служби в органах внутрішніх справ зарекомендував себе з позитивної сторони, як здібний співробітник, доручені йому завдання виконував вчасно, дотримувався вимог законів України, інших нормативних актів, що регламентують службову діяльність органів внутрішніх справ України, постійно працював над підвищенням професійного рівня.
Згідно частин 1, 3 статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Апеляційний суд, вирішуючи спір, правильно відмітив, що накази Кіровоградського міського відділу УМВС України в Кіровоградській області від 4 та 28 травня 2012 року, на які посилається відповідач, про оголошення ОСОБА_4 догани та суворої догани, відповідно, суперечать вимогам статті 16 Дисциплінарного статуту, оскільки такі стягнення накладено більш, ніж через місяць з дня виявлення порушень та через 6 місяців з дня їх вчинення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що накази УМВС України в Кіровоградській області від 31 травня 2012 року № 924 та від 19 червня 2012 року № 222о/с в частині звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни винесені з порушенням вимог діючого законодавства та є неправомірними, а тому підлягають скасуванню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується також з висновком апеляційного суду про наявність підстав для нарахування та виплати на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення суми за час вимушеного прогулу- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Олексієнко М.М.
Рецебуринський Ю.Й.