24 березня 2016 року м. Київ К/800/4174/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
на постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року
у справі № 2а-15961/12/2670
за позовомПриватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільна група Каділлак, Шевролє»
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі № 2а-15961/12/2670.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків до 17.03.2016 року.
В свою чергу, скаржником, на виконання вимог вищевказаної ухвали, надано до Вищого адміністративного суду України клопотання про звільнення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю можливості сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.
Таким чином, станом на день винесення даної ухвали, недоліки вищевказаної касаційної скарги не усунуті.
Згідно з ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Виходячи з викладеного та у зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 19.02.2016 року, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення вищевказаної касаційної скарги.
Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2016 року у справі № 2а-15961/12/2670.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
Суддя Вищого
адміністративного О.В. Вербицька
суду України