02 березня 2016 року м. Київ К/9991/66830/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Мартиненко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області
на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року
у справі № 2а-309/10/2470 (№ 24177/10/9104)
за позовом Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Хотинському районі Чернівецької області )
до ОСОБА_1
про примусове стягнення боргу з єдиного податку, -
Державна податкова інспекція у Хотинському районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулась з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку з доходів фізичних осіб в сумі 1645,51 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року у задоволені позову було відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі Хотинська МДПІ Чернівецької області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Хотинської МДПІ Чернівецької області ДПС його правонаступником - Хотинською ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14 січня 2015 року.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
22 серпня 2006 року Хотинською районною державною адміністрацією Чернівецької області ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на облік платників податків у ДПІ у Хотинському районі (арк. справи 4, 6).
13 грудня 2007 року позивач подав до ДПІ у Хотинському районі Чернівецької області заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на 2008 рік (вид діяльності - розпилювання деревини), до якої додав квитанцію № К2/66 від 13 грудня 2007 року про сплату єдиного податку у розмірі 150,00 грн. та отримав відповідне свідоцтво на 2008 рік (арк. справи 8-9).
Як вбачається з розрахунку податкового боргу, наданого ДПІ у Хотинському районі Чернівецької області, податковий борг у сумі 1645,51 грн. виник у підприємця у зв'язку з несплатою єдиного податку у розмірі 150,00 грн. за лютий - грудень 2008 року включно з урахуванням наявної у підприємця переплати у сумі 4,49 грн. (150,00 грн. * 11 - 4,49 грн.) (арк. справи 10).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган не виконав передбаченої в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедури стягнення податкового боргу, яка включає в себе обов'язкове виставлення платникові податку після узгодження ним суми податкового зобов'язання та несплати такої суми у встановлений законом строк, податкових вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) сумою податкового боргу визнається узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань та визначення податкового боргу визначений у статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пунктом 5.1 якої (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено порядок самостійного узгодження податкового зобов'язання, згідно з яким податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
За визначенням, наведеним у пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) під «податковою декларацією» розуміє в тому числі і розрахунок, який подається до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до абзаців 1, 2, 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 9 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України «від 29 жовтня 1999 року № 599 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), протягом року для платника єдиного податку встановлюються звітні періоди, що дорівнюють кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного періоду платник єдиного податку подає звіт згідно з додатком 3 до цього Порядку, який залишається у справі платника єдиного податку.
Згідно з пунктом 1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Таким чином, процедура примусового стягнення податкового боргу передбачає надсилання податковим органом платникові податків податкових вимог.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказаних обов'язок не був виконаний податковим органом.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Хотинської ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 55, 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Хотинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна