10 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Романюка Я.М., Лященко Н.П., Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд судових рішень в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,
встановила:
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 28 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 27 серпня 2015 року, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено, а зустрічний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено,частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 11 тис. грн. матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 33 ЦПК України та статті 1194 ЦК України
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що у допуску справи до провадження необхідно відмовити.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що позивач у суді не довів обставин, на які посилався на обґрунтування своїх вимог. Доводи ОСОБА_4 про те, що він не є належним відповідачем за зустрічним позовом, оскільки його цивільна-правова відповідальність на час ДТП була застрахована в ПрАТ «НФСК «Добробут», і він своєчасно проінформувати страхову компанію про страховий випадок, є недоведеними, оскільки не надано належних та допустимих доказів щодо укладення з «НФСК «Добробут» договору страхування відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 березня 2015 року суд касаційної інстанції виходив із того, що при вирішенні цивільного позову, який виник із відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, представник цивільного відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТДВ Страхове товариство «Домінанта», однак суд першої інстанції без належного мотивування відмовив у задоволенні клопотання.
У наданій для порівняння ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції виходив із того, що при вирішенні цивільного позову, який виник із відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, засуджений ОСОБА_6 заявляв клопотання про заміну цивільного відповідача на належного, однак суд першої інстанції залишив вказане клопотання без належного реагування.
Порівняння вищенаведених судових рішень із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового регулювання нормами матеріального та процесуального права спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки за заявою ОСОБА_4 про перегляд судових рішень відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.М. Романюк
Н.П. Лященко
А.Г. Ярема