14 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Сімоненко В.М.,Романюка Я.М,Яреми А.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Наталія Станіславівна, Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа - ОСОБА_6, про відшкодування витрат на поховання спадкодавця,
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ним право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/3 частину будівельних матеріалів, які були використані в будівництві житлового будинку, що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька на 1/6 частину зазначених будівельних матеріалів. Зустрічний позов ОСОБА_5 про відшкодування витрат на поховання спадкодавця задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 25 тис. 307 грн. витрат на поховання ОСОБА_8 Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення первісного позову та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, визнано за ним право власності, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/6 частину будівельних матеріалів, які були використані в будівництві житлового будинку, що розташований на земельній ділянці в АДРЕСА_1. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилено.
У поданій до Верховного Суду України заяві ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення апеляційної та касаційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку викладеному у постановах Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах статті 17 Закону України «Про власність», глави 38 ЦК УРСР, статей 22, 24 КпШС України.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на постанову Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за ним права власності на 1/3 частини будівельних матеріалів, які були використані в процесі самочинного будівництва, та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_5 проживала у спірному будинку з 1995 року та разом з ОСОБА_8 (спадкодавцем) будувала спірний будинок, а тому остання має право на 1/2 частини вказаних будівельних матеріалів, інша 1/2 частина належала спадкодавцеві ОСОБА_8 і саме на неї після смерті останнього була відкрита спадщина. Оскільки, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулось троє спадкоємців, то ОСОБА_4 має право на 1/6 частини будівельних матеріалів, що були використані в процесі самочинного будівництва будинку.
Висновок суду щодо режиму спільної сумісної власності подружжя, в справі про перегляд якої подано заяву, не суперечить висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року.
Отже, порівняння з висновком, який в своїй постанові зробив Верховний Суд України, із судовим рішенням про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку про невідповідність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 грудня 2015 року викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Наведене свідчить про відсутність підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України з підстав, визначених пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України.
Керуючись статтею 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, треті особи: ОСОБА_6, приватний нотаріус Бородянського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Наталія Станіславівна, Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на спадкове майно; за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Пилиповицької сільської ради Бородянського району Київської області, третя особа - ОСОБА_6, про відшкодування витрат на поховання спадкодавця відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.М. Сімоненко
Я.М. Романюк
А.Г. Ярема