27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П., Охрімчук Л.І.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2015 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії начальника відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Білан Світлани Вікторівни, державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни, заінтересовані особи: Державна виконавча служба України, ОСОБА_7, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня
2015 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від
4 листопада 2015 року, скаргу ОСОБА_4 задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко І.О. щодо неповідомлення стягувача ОСОБА_4 про результати розгляду клопотання про внесення до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України у порядку, визначеному статтею 3771 ЦПК України
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2015 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України.
8 січня 2016 року до Верховного Суду України звернувся
ОСОБА_4 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада
2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, а саме пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 1, 4, 9, 15 Закону України «Про звернення громадян», статей 11, 57, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 387 Цивільного процесуального кодексу України.
У підтвердження неоднаковості застосування норм матеріального та процесуального права заявник надав ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня, 5 серпня,
7 жовтня, 4 листопада та 2 грудня 2015 року.
Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.
При цьому під застосуванням норм матеріального права у подібних правовідносинах слід розуміти такі правовідносини, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Задовольняючи частково скаргу ОСОБА_4 суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної й касаційної інстанції, виходив з того, що бездіяльність державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Сатиренко І.О. щодо неповідомлення стягувача про результати розгляду його клопотання про внесення до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_7 за межі України є неправомірною; державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві Сатиренко І.О. під час виконання виконавчого листа виданого Голосіївським районним судом м. Києва виконано усі дії, передбачені статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема: направлялись запити до різних установ, підприємств, організацій, виносилась постанова про арешт майна боржник та оголошення заборони на його відчуження, у строки, що встановлені частиною другою статті 30 цього Закону, а тому відсутні підстави для визнання дій державного виконавця та начальника ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві незаконними.
Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня, 5 серпня, 7 жовтня, 4 листопада та 2 грудня 2015 року, надані заявником для порівняння, не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки суд касаційної інстанції скасував ухвалені у справах рішення і направив справи на новий розгляд з підстав, передбачених статтею 338 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Доводи, які наведені в заяві, щодо порушення норм процесуального права не свідчать про наявність підстав для перегляду судових рішень згідно вимог пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись ст. ст. 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за скаргою ОСОБА_4 на дії начальника відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Білан Світлани Вікторівни, державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Сатиренко Ірини Олександрівни, заінтересовані особи: Державна виконавча служба України, ОСОБА_7, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії за заявою ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
Л.І. Охрімчук