Копія
Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-319/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Пасічник Ю.П., секретар - Юрчук Л.М.,
за участю представників: позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Кіровоградбудкомплект»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,Ї
Закрите акціонерне товариство «Кіровоградбудкомплект» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000152360, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 20510 грн., в т.ч. 16408 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4102 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем під час перевірки незаконно зроблено висновок про безпідставність формування податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом -ПП «Украгробуд-Груп», оскільки факт здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом підтверджено належним чином складеними первинним документами, які дають право на формування податкового кредиту.
В судовому засіданні представники позивача вимоги позову підтримали та просили суд позов задовольнити.
Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним.
В судовому засіданні 04.04.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 09.04.2012р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Украгробуд-Груп»за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р.
Результати перевірки оформлені актом №178/23-6/02972807 від 28.12.2011 р. (а.с.13-23).
В ході перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 26741 грн., в т.ч.: за жовтень 2008 р. -8333 грн., листопад 2008р. -2000 грн., грудень 2008 р. -9668 грн., лютий 2009 р. -6740 грн.
17.01.2012 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012р. №0000152360, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 20510 грн., в т.ч. 16408 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4102 грн. (а.с. 11).
Визначаючи позивачеві грошові зобов'язання відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з контрагентом - ПП «Украгробуд-Груп».
Згідно висновків акту перевірки позивача (а.с. 16) ПП «Украгробуд-Груп»має ознаки фіктивності, а тому відповідачем зазначено про відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період з 01.04.2008р. по 30.06.2010р. щодо придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ПП «Украгробуд-Груп»не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій.
В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Украгробуд-Груп», а отже, правомірності формування податкового кредиту, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем ОСОБА_4 університетом культури були укладені договори на виконання будівельно-монтажних робіт №6 від 01.12.2008р. (а.с. 88-90) та №9 від 28.02.2009р. (а.с.96-98).
Роботи з вказаними договорами виконані в повному обсязі, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 92, 93, 100, 101).
Під час виконання вказаних робіт було використано будівельні машини і механізми -крани на автомобільному ходу, екскаватори, вишки телескопічні, що підтверджується відомістю витрачених ресурсів витрат підрядника (а.с. 94) та підсумковою відомістю ресурсів (а.с. 102).
Зважаючи на відсутність у позивача власних будівельних машин і механізмів, ним з ПП «Украгробуд-Груп»були укладені договори надання послуг автотранспорту та механізмів №22 від 16.11.2008р. (а.с. 52, 53), №03 від 25.01.2009р. (а.с. 54, 55).
Факт виконання послуг за вказаними договорами підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) за період з 17.11.2008р. по 30.12.2008р. (а.с. 48) та з 26.01.2009р. по 27.02.2009р. (а.с. 50).
Розрахунки здійснено в безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.58-63).
ПП «Украгробуд-Груп»виписано позивачеві податкові накладні №28 від 27.02.2009р. та №642 від 30.12.2008р. (а.с. 56, 57) на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.
Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Украгробуд-Груп».
Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- ридбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої податкової накладної.
Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості послуг придбаних у ПП «Украгробуд-Груп»в перевіреному періоді.
Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ПП «Украгробуд-Груп» суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошових зобов'язань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ПП «Украгробуд-Груп»правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.
Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.
У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.
Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши ПП «Украгробуд-Груп»вартість послуг, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.
У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 17.01.2012 року №0000152360, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 20510,00 грн., в тому числі за основним платежем 16408,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 4102,00 грн..
Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 205,10 грн.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 09.04.2012р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_5