17 березня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Левенця Б.Б., Семенюк Т.А.
при секретарі: П'ятничук В.Г.
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист авторського права та стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав,
У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про стягнення з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом розповсюдження літературних брелоків, на яких використано твір позивача «ІНФОРМАЦІЯ_2» та «ІНФОРМАЦІЯ_1» у розмірі 10 мінімальних розмірів заробітних плат за кожний.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 01.02.2016 позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом розміщення літературних брелоків, на яких розміщено твір ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 грн. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав шляхом розміщення літературних брелоків, на яких розміщено твір ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_1» в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, що становить 13 780 грн. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.
Справа № 754/13961/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/4894/2016
Головуючий у суді першої інстанції: Шевчук О.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.
В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, на неповноту встановлених обставин, неправильної оцінки доказів, які мають значення для справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що здійснював відтворення та продаж брелоків із зображенням літературних митців такими, якими їх було прийнято зображати в підручниках, з метою навчальної популяризації українських класиків та передачу всіх виручених коштів для придбання медичного обладнання, тому продаж брелоків здійснювався без умислу за відсутності вини відповідача, яка б могла причинити шкоду позивачу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
З таким висновком суду першої інстанції і колегія суддів погоджується.
З матеріалів справи вбачається, що автором збірки творів образотворчого мистецтва «ІНФОРМАЦІЯ_3» є ОСОБА_3 відповідно свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір НОМЕР_1 від 20.10.2015 (а. с. 32). Судом першої інстанції було оглянуто в судовому засіданні вищевказану Збірку та встановлено, що на аркушах 160 та 163 містяться портрети Григорія Сковороди та ЛесіУкраїнки (а. с. 4-5). ОСОБА_8 - представник позивача за дорученням було придбано Брелок літературний у кількості 4 шт. у ФОП ОСОБА_2, який здійснює свою діяльність через інтернет-магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4» відповідно до копії Видаткової накладної № РВО 12106 від 14.09.2015 та роздруківки із сайту ІНФОРМАЦІЯ_5, з якої вбачається, що на сайті розміщено пропозицію з придбання брелоків, на яких містяться, зокрема, зображення Григорія Сковороди та Лесі Українки, автором яких є ОСОБА_3 (а. с. 6-11). Позивач, вважаючи, що відповідач вчинив правопорушення щодо його авторського права, звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.
Відповідно до ст.ст. 435, 437 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб'єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору. Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема виключне право дозволяти використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав. Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 є суб'єктом авторського права, як визначеност. 7 Закону України «Про авторське право та суміжні права», зокрема, на твори образотворчого мистецтва - портрети ГригоріяСковороди та Лесі Українки.
Продаж відповідачем брелоків, на яких містяться вищевказані зображення є використанням без згоди автора його твору,що в свою чергу є порушенням авторських прав.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог правильними.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 належним відповідачем у справі про захист авторського права і (або) суміжних прав є особа, яка своїми діями порушила особисті немайнові чи майнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.
Відповідно до п. «г» ч. 1, 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» яка узгоджується з п. 42 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій. Розмір компенсації визначається судом, виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 мінімальних заробітних плат.
Зваживши на наведене,колегіясуддів вважає, що розміркомпенсації за порушення авторських праву розмірі 27 560 грн. судом першої інстанціївизначений правильно.
За змістом ч. 3 ст.10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Будь-яких доказів про те, що відповідач здійснював продаж товарів із зображеннями творів образотворчого мистецтва, а саме Григорія Сковороди та Лесі Українки, автором яких являється позивач на підставі письмового договору про передачу прав на використання малюнків, ФОП ОСОБА_2 суду не надав і судом їх не здобуто.
Доводи апеляційної скарги про те, що здійснював відтворення та продаж брелоків із зображенням літературних митців такими, якими їх було прийнято зображати в підручниках є необґрунтованими, оскільки відповідачем в порушення вимог ст. 60 ЦПК України не було надано доказів для підтвердження даної обставини.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що виручені кошти від продажу передаються для придбання медичного обладнання не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції, оскільки такий продаж здійснюється з порушенням авторського права позивача.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303,304,308,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 01 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: Б.Б. Левенець
Т.А.Семенюк