Справа № 33/796/157/2016 Категорія: ст. ст. 122-4, 124 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Короткова О.С.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
02 березня 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницькоїобласті, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
захисника ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4 за ст. 124, 122-4 КУпАП,
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 (шість) місяців.
Як зазначено у постанові, 17 жовтня 2015 року о 15 годині водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_2, виїхав на перехрестя проспекту Оболонського із проспектом Московським у м. Києві, на якому утворився затор, на забороняючий сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення із автомобілем «Хонда» державний номерний знак НОМЕР_3, що під керуванням водія ОСОБА_6 рухався по проспекту Московському у напрямку Московського мосту. В результаті зіткнення вказані вище автомобілі отримали механічні пошкодження. Після чого ОСОБА_7, будучи водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, залишив її місце. Таким чином ОСОБА_7, не виконавши вимоги п.п.16.4, 2.10 Правил дорожнього руху України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті. Призначити автотехнічну експертизу по справі та результатами автотехнічної експертизи притягнути винних осіб до відповідальності.
Вважає, що рішення суду є упередженим, однобічним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не було надано можливості допитати другого учасника дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням запису відеореєстратора та матеріалів справи; відмовлено в задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи; суддя наперед висловила думку щодо винуватості одного учасника; до уваги суд приймав аргументи лише другого учасника ДТП (ОСОБА_6.).
Судом проігноровано заходи, що забезпечують повноту та прозорість судового розгляду; не здійснювалась технічна фіксація судового засідання; не вівся протокол судового засідання; не досліджувались матеріали справи, не досліджена повнота та наявність доказів по справі; при прийнятті рішення суд не видалявся до нарадчої кімнати; пропущено цілий ряд стадій судового розгляду; суддя видалила до початку засідання (відкрите засідання) помічника адвоката, мотивуючи тим, що він не є стороною по справі.
В порушення ч. 2 ст. 279 КУпАП суд першої інстанції не роз'яснював особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Також не оголошувався протокол про адміністративне правопорушення та не повністю досліджувались докази і не вирішувались клопотання.
Зрозуміти, коли закінчився судовий розгляд, а коли настала стадія оголошення рішення було неможливо, оскільки суд не досліджував наявність та повноту доказів по справі; суд не запитував у сторін чи є ще докази або клопотання; суд не оголошував закінчення судового розгляду; суд не цікавився думкою сторін; суд не видалявся до нарадчої кімнати; суд не оголошував, що вже сформував рішення, хоча би вступну та резолютивну його частини.
При розгляді даної справи судом першої інстанції не було з'ясовано чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність особи, на яку складено протокол та не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме ступінь вини кожного учасника дорожньо-транспортної пригоди. Зазначене свідчить про однобічність та неповноту розгляду справи, що мало наслідком неправильне її вирішення.
Однобічність полягає ще й в тому, що всі обставини справи розглядались як підстава доведення вини першого учасника ДТП (ОСОБА_4). Дії другого учасника ДТП (ОСОБА_6.) не досліджувались взагалі. Суд відхилив клопотання про допит другого учасника (ОСОБА_6.) для співставлення з даними з відеореєстратора.
Захисник також зазначає, що оскаржуване рішення містить неправдиву інформацію. Учасник ДТП ОСОБА_4 свою вину визнав, щиро розкаявся, але наголошував, що другий учасник ДТП (ОСОБА_6.) також вчинив правопорушення, що чітко видно з запису відеореєстратора, при чому, ОСОБА_6 міг уникнути зіткнення, а ОСОБА_4 ні.
Захисником ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 подавались зміни до апеляційної скарги, в останніх із них захисник змінити постанову суду першої інстанції в частині накладення стягнення, так як ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому та подав заяву до страхової компанії про відшкодування ОСОБА_6 матеріальних збитків, завданих ДТП, та накласти стягнення в межах санкції ст. 122-4, ст. 124 КУпАП у виді штрафу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу зі змінами, ОСОБА_6, який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги зі змінами та просили її задовольнити, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, враховуючи примирення сторін при апеляційному розгляді справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
При розгляді справи суд, керуючись ст. 245, 252 КУпАП з'ясував обставини справи, що стосуються вчинення правопорушення, дав належну оцінку зібраним по справі доказам і прийшов до законного та обґрунтованого висновку про доведеність вини порушника у вчиненні передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП правопорушень, а саме порушення ним п. п. 16.4, 2.10 ПДР України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілої сторони, записом відеореєстратора та ніким не оспорюється, враховуючи подані захисником зміни до апеляційної скарги.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Як передбачено ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При апеляційному розгляді ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, частково сам відшкодував завдану шкоду, подав заяву до страхової компанії про відшкодування потерпілому завданої ДТП шкоди, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КУпАП є обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, враховуючи санкції статей, є умисним і більш серйозним, ні правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, в зв'язку з чим на ОСОБА_4 повинно бути накладено стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП, яке не передбачає позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи викладене, накладення стягнення на ОСОБА_4 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є безпідставним та не відповідає вимогам закону.
За таких обставин, встановлених при апеляційному розгляді справи, накладене судом першої інстанції на ОСОБА_4 стягнення не відповідає вимогам ст. 23, 33, 34 КУпАП, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині накладення адміністративного стягнення, з урахуванням положень ч. 9 ст. 294 КУпАП, що в разі зміни постанови в частині накладення стягнення в межах санкції статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга зі змінами захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні в частині накладеного на ОСОБА_4 адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, що буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника і запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст. 23, 33, 36, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 24 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4 за ст.ст. 124, 122-4 КУгіАП змінити в частині накладеного адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців на штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.А. Маліновський