21 березня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/276/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Циганій С.І.,
при секретарі: Пономаренко М.М.,
за участю представника позивача - Смолієнко О.В., представника відповідача - Васьової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (далі-позивач) звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про відмову у підтвердженні статусу Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (код ЄДРПОУ 24947253) як платника єдиного податку IV групи на 2016р.
- зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (код ЄДРПОУ 24947253) статус платника єдиного податку IV групи на 2016р.
- зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ Фірма "Універсал-Експо" (код ЄДРПОУ 24947253) як платника єдиного податку IV групи на 2016р. та надати витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.
Позов мотивований тим, що рішенням за вих.№1443/10/21-03-15-04-30 від 23.02.2016р. Херсонська ОДПІ ГУ ДФС України не підтвердила ТОВ Фірма "Універсал-Експо" статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, в зв'язку з тим, що станом на 01.01.2016р. за позивачем рахувалася заборгованість в сумі 2,77 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт). На думку позивача таке рішення податкового органу є протиправним, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених в письмових запереченнях. В яких зазначив, що оскаржуване рішення прийнято правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуатльного права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є платником спрощеної форми оподаткування та має статус платника єдиного податку IV групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку ДПІ у місті Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області №2045/10/21-03-15-04-30 від 04.03.2015р.
Рішенням №1443/10/21-03-15-04-30 від 23.02.2016р. відповідач відмовив позивачу в реєстрації платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік, обґрунтовуючи тим, що станом на 01.01.2016р. позивач має податковий борг в сумі 2,77 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) (код платежу 14010100).
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до суду з позовними вимогами про його скасування, та зобов'язання відповідача підтвердити позивачу статус платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості про позитвача як платника єдиного податку IV групи на 2016 рік та надати витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.
Оцінюючи правомірність рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 КАС України, що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VI, чинного з 01.01.2011р., з змінами і доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
В силу пп.295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Відповідно до ст.298.8.1.ПК України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Позивач всі необхідні документи для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подав вчасно.
Що стосується заборгованості по сплаті податків, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що заборгованість виникла через те, що позивачем 27.08.2014р. була подана уточнююча декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року на збільшення податку в сумі 652,00 грн. та самостійно нараховано штраф у сумі 20,00 грн.
Податок сплачено 29.08.2014р. в сумі 651,83 грн. та 22.09.2014р. в сумі 3760,00 грн.
Разом з тим, в листопаді 2015 року за період з 27.08.2014р. по 21.09.2014р. на суму боргу була нарахована пеня, що і складає заборгованість позивача станом на 01.01.2016р. у сумі 2,77 гривні.
Із матеріалів справи видно, що позивач отримавши відмову у підтвержденні статусу платника єдиного податку IV групи погасив зазначену заборгованість 29 лютого 2016 року.
Виходячи із спірних правовідносин та обставин, що склалися, суд зазаначає, що сума заборгованості є мізерною, а сплата 29.02.2016р. свідчить про добросовісність платника податків.
Крім того, слід відмітити, що механізм виникнення даної недоїмки та граничний строк сплати не дозволили позивачу у строк до 01.01.2016р. погасити таку заборгованість, оскільки позивач був необізнаний про існуючий борг у сумі 2,77 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що на протязі 2015р. (позивач щоквартально проводив звіряння розрахунку) за позивачем не рахувалося заборгованості, проте з невідомих причин в грудні 2015р. в базі данних ДПІ м.Херсона з'явилася інформація про заборгованість у сумі 2,77 грн. Враховуючи, що в базах данних ДПІ у м.Херсоні за позивачем рахується заборгованість, відповідач прийняв оскаржуване рішення.
За вказаних обставин, оскільки сума заборгованості позивача станом на 01.01.2016р. була незначною та 29.02.2016р. погашено у повному розмірі суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог ТОВ Фірма "Універсал-Експо".
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Також, суд відмічає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення, в той час як позивач надав достатні та належні докази зворотного.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про відмову у підтвердженні статусу Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (код ЄДРПОУ 24947253) як платника єдиного податку IV групи на 2016р.
Зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області підтвердити Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (код ЄДРПОУ 24947253) статус платника єдиного податку IV групи на 2016р.
Зобов'язати Херсонську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області внести до Єдиного державного реєстру платників єдиного податку відомості про ТОВ Фірма "Універсал-Експо" (код ЄДРПОУ 24947253) як платника єдиного податку IV групи на 2016р. та надати витяг з Єдиного державного реєстру платників єдиного податку.
Стягнути з Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" (код ЄДРПОУ 24947253) сплачений судовий збір в сумі 4134,00 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 коп.) шляхом безспірного списання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 березня 2016 р.
Суддя Циганій С.І.
кат. 8