Справа №820/1285/16
Україна
про залишення позовної заяви без руху
21 березня 2016 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мар'єнко Л.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України , в якому просив суд зобов'язати Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України видати свідоцтво про смерть ОСОБА_2.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою - ставка судового збору складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 1378 грн., за подання даного адміністративного позову, який містить в собі позовну вимогу немайнового характеру, розмір судового збору складає 551,20 грн.
Судом встановлено, що позивач не надав доказів сплати судового збору, в розмірі встановленим чинним законодавством.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що на даний час не має можливості сплатити суму судового збору у розмірі 551, 20 грн., а тому, просить звільнити від сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 88 КАС України).
Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (ч.2 ст. 88 КАС України).
Дослідивши позовну заяву, клопотання та перевіривши матеріали справи, суд вважає клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не наведені обставини в розумінні положень ст. 88 КАС України, які є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, подана з порушенням вимог ст.106 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_1 по справі №820/1285/16 - без руху.
Для усунення вказаних вище недоліків ОСОБА_1 необхідно надати до суду оригінал квитанції щодо сплати судового збору, за подачу до суду адміністративного позову, у належному розмірі.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги заявлені з приводу державної реєстрації смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований та мешкав за адресою: Україна, АДРЕСА_1, з метою видачі свідоцтва про смерть на підставі лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 05.06.2015 року за формою №106/о затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України №545 від 08.08.2016 року. Як зазначив позивач, підставою видачі лікарського свідоцтва про смерть стала смерть ОСОБА_2 в автомобілі біля будинку АДРЕСА_1 у наслідок гострої серцевої недостатності та Кардіоміопатії. Ця подія сталася на тимчасово окупованій території України.
До складу тимчасово окупованої території України, визначеної Верховною Радою України, входять тимчасово окуповані території України, особливий правовий режим яких встановлено відповідно до Законів України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" №1207-VII від 15.04.2014 року, а також "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" №1680- VII від 16.09.2014 року та постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями" № 254-VIII від 17.03.2015 року.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених Розпорядженням КМ України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07 листопада 2014 року №1085-р, м. Антрацит відноситься до тимчасово окупованої території України, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Як вбачається зі змісту наказу Мінюсту від 17.06.2014 року №953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян відділами державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходяться на території Луганської області (Антрацитівського, Краснодонського, Лутугинського, Перевальського, Слов'яносербського, Свердловського районів, міст Алчевськ, Антрацит, Брянка, Кіровськ, Красний Луч, Краснодон, Луганськ, Первомайськ, Ровеньки, Свердловськ, Стаханов) та Донецької області (Амвросіївського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ, Дебальцеве, Світлодарськ). Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.
Згідно копії листа Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України від 18.02.2016 року №472/08-0405 позивач звертався для державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2, але в задоволенні заяви було відмовлено, так як надані документи, видані на непідконтрольній Україні території та не є підставою в державній реєстрації смерті.
Відповідно до статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
24 лютого 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України" від 4 лютого 2016 року № 990-VIII.
Вказаним Законом внесено зміни, зокрема доповнено ЦПК України ст. 257-1, яка передбачає особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Так, відповідно до ч.1 ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Згідно ч. 2 ст. 257-1 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.(ч. 4 ст. 257-1 ЦПК України)
Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.(ч. 5 ст. 257-1 ЦПК України)
Суд вважає за необхідне зазначити, що позивачу для отримання свідоцтва про смерть необхідно встановити факт смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території, що відноситься до компетенції місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
На підставі наведеного та керуючись ст. 106, ст. ст. 108, 165, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2.Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
3.Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви протягом п'яти календарних днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4.Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви.
5.Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 106 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
6.Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
7.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..
8.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Мар'єнко Л.М.