Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м.Харків
18 березня 2016 р. №820/10445/15
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
суддів - Мельникова Р.В., Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідачів та третіх осіб - Зеленського М.С.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Харківської області, треті особи: Генеральний прокурор України державний радник юстиції 2 класу Шокін Віктор Миколайович, прокурор Харківської області державний радник юстиції 3 класу Данильченко Юрій Брониславович про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:
- визнати незаконним та скасувати наказ Прокуратури Харківської області № 2627к від 09.09.2015 року;
- визнати незаконним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України №35к від 17.09.2015 року;
- поновити ОСОБА_1 на роботі в займаній посаді прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області;
- стягнути з Прокуратури Харківської області на користь - ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі не отриманої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з моменту незаконного звільнення з 09.09.2015 року до моменту винесення рішення по справі;
- стягнути з Прокуратури Харківської області на користь - ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 100 000, 00 грн.
- стягнути з Генеральної прокуратури України на користь - ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він вважає незаконними наказ Прокуратури Харківської області № 2627к від 09.09.2015 року та наказ Генеральної прокуратури України №35к від 17.09.2015 року, згідно яких його було звільнено з посади прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області та позбавлено його класного чину «юрист 1 класу», оскільки позивач не скоював злочинів, на підставі яких відкрито кримінальне провадження, на протязі всієї служби сумлінно ставився до виконання службових обов'язків, жодного порушення вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України та Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури не здійснював. Також позивач зазначив, що оскаржуваними наказами йому спричинено моральну шкоду, через вважає доцільним, щоб відповідачі компенсували в грошовій формі спричинену йому моральну шкоду.
Відповідачі проти позову заперечували, від представника відповідачів - Зеленського М.С. через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідачів заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржувані накази винесено у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, та за наявністю підстав передбачених Дисциплінарного статуту прокуратури України. Також представник відповідачів зазначив, що оскаржувані накази були винесені через порушення позивачем Присяги працівника прокуратури України, вимог Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, вчинення ним проступку, що порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури, оскільки його викрито у протиправній діяльності, а саме участі у спробі реалізації майна, яке явно набуте злочинним шляхом. Зазначена подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури. При цьому представник відповідачів зазначив, що також відносно позивача проводилася службове розслідування на підставі наказу від 09.09.2015р. №125н, а також відбиралися в рамках службового розслідування у позивача пояснення з приводу обставин, що перевірялися. Проте, ОСОБА_1 надати пояснення відмовився, посилаючись на погане самопочуття, про що власноруч зазначив у своїх поясненнях від 09.09.2015р.
Позивач - ОСОБА_1 та представник позивача - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідачів та третіх осіб - Зеленський М.С. у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд залишити позовні вимоги без задоволення, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Наказом прокуратури Харківської області від 09.09.2015 року №2627к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», за порушення присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади (а.с.76-77).
Наказом Генерального прокурора України від 17.09.2015 року №35дк змінено п. 1 наказу прокуратури Харківської області від 09.09.2015 року №2627к, а саме: вважати прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1 звільненим із займаної посади за порушення Присяги працівника прокуратури за скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури з позбавленням його класного чину «юрист 1 класу», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 10.07.2014 року №999к (а.с.78-79).
Зазначені вище накази надіслано начальнику Харківської установи виконання покарань №27 для оголошення слідчо - арештованому ОСОБА_1 (а.с.111-112), оскільки на той час позивач на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.09.2015р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перебував у Харківській УВК №27 .
З наказу прокуратури Харківської області від 09.09.2015 року №2627к вбачається, що прокуратурою Харківської області сумісно з ГУМВС України в Харківській області у ході досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 ч. 3 ст. 289 КК України викрито прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області ОСОБА_1, який причетний до скоєння 02.09.2015р. близько 21 год. розбійного нападу із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_7 за місцем мешканням останнього за адресою: АДРЕСА_1 За наслідками розбійного нападу у ОСОБА_7 були викрадені грошові кошти в сумі 60000 грн., 2100 доларів США, вироби із золота та автомобіль «Mitsubishi Outlender». 09.09.2015 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч. 3 ст. 289 КК України. Указана подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив Присягу працівника прокуратури, вимоги Кодексу професійної етики та поведінки працівника прокуратури, тобто скоїв проступок, який порочить його як працівника прокуратури і є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.
На підставі наказу прокурора Харківської області від 09.09.2015 №135н було призначено службове розслідування в складі групи визначених осіб за фактом причетності прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області ОСОБА_1 щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.3 ст. 289 КК України (а.с.29).
На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи надано матеріали службової перевірки, а саме: наказ прокурора Харківської області від 09.09.2015 №135н про проведення службового розслідування, спецповідомлення Прокурора області Данильченко Ю., протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (ОСОБА_1.) від 09.09.2015р., повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 09.09.2015р., рапорт старшого прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області Кочетова В. від 10.09.2015р., пояснення ОСОБА_9 від 16.09.2015р., пояснення В.о. прокурора Дергачівського району Харківської області ОСОБА_10 від 09.09.2015р., пояснення прокурорів прокуратури Дергачівського району Харківської області, пояснення ОСОБА_1 від 09.09.2015 року та висновок про результати службового розслідування за фактом причетності до вчинення кримінальних правопорушень прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області ОСОБА_1 від 25.09.2015 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було повідомлено про початок службового розслідування та йому було запропоновано надати пояснення стосовно фактів причетності до вчинення ним кримінальних правопорушень.
Проте, при проведенні службового розслідування ОСОБА_1 надати пояснення відмовився, з посиланням на погане самопочуття, про що власноручно зазначив у своєму поясненні від 09.09.2015 р., що також підтверджується рапортом старшого прокурора відділу роботи з кадрами прокуратури області Кочеток В. від 10.09.2015 року (а.с.38,52).
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що службове розслідування щодо нього не проводилося, а також не відбиралися пояснення під час службового розслідування.
З висновку службового розслідування за фактом причетності до вчинення кримінальних правопорушень прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області ОСОБА_1 від 25.09.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 працює в органах прокуратури з липня 2009 року, дисциплінарних стягнень не має. 09.02.2011р. ним прийнято Присягу працівника прокуратури та 18.01.2013р. він ознайомився з Кодексом професійної етики та поведінки працівника прокуратури.
В ході службового розслідування встановлено, що у провадженні СУ ГУМВС України в Харківській області перебували матеріали кримінального провадження №1201522043000342 від 03.09.2015 р. за ч.3 ст.187, ч.3 ст.289 КК України. В ході проведення слідчих дій 08.09.2015р. під час спроби збуту автомобіля «Mitsubishi Outlender» д.н.НОМЕР_1 затримано дві особи, які скоїли кримінальне правопорушення, серед яких затримано прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області юриста 1 класу ОСОБА_1
Статтею 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України закріплено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
Згідно п.3, 4 ч.4 ст.19 Закону України "Про прокуратуру" від 14.11.2014 року №1697-VII, прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом. Також, прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Правила прокурорської етики визначені Кодексом професійної етики та поведінки працівників прокуратури, схваленим всеукраїнською конференцією працівників прокуратури 28.11.2012 та затвердженим наказом Генерального прокурора України 28.11.2012 № 123.
Розділом III зазначеного Кодексу встановлено основні вимоги до позаслужбової поведінки працівника прокуратури. Зокрема, згідно ч. 3 ст. 18 цього Кодексу працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.
Відповідно до вимог ст. 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Пунктом 6 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України закріплено, що одним із видів дисциплінарного стягнення є звільнення з позбавленням класного чину.
Відповідно до ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Згідно ч. 1 ст.12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України, у разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.43 Закону України "Про прокуратуру", прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Згідно ч.1 ст.49 Закону України "Про прокуратуру", на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:1) догана; 2)заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора України); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Суд зазначає, що посилання ОСОБА_1 на вимоги ст. 62 Конституції України та неможливість його звільнення через недоведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки набрання законної сили обвинувального вироку є підставою для звільнення прокурора з посади відповідно до п.5 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру". У той же час, ОСОБА_1 звільнено з органів прокуратури з позбавленням класного чину, у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом прокуратури України та на підставі п.5 ч.1 ст.43 Закону України "Про прокуратуру".
Той факт, що дії ОСОБА_1 зашкодили його репутації, як працівника прокуратури та призвели до підриву авторитету органів прокуратури підтверджується доказами, зафіксованими та отриманими в ході службової перевірки, розпочатої на підставі наказу прокурора Харківської області від 09.09.2015 №135н.
При цьому суд зазначає, що факт порушення кримінальної справи стосовно працівника прокуратури мав негативний суспільний резонанс та його було висвітлено у засобах масової інформації. На даний момент триває розгляд справи у суді по кримінальному провадженню №12015220430003421 від 03.09.2015р., в якому ОСОБА_1 є обвинуваченим та йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст.289 КК України, зазначені обставини не заперечувалися сторонами у справі.
З огляду на викладене, відповідачем під час винесення наказу про звільнення дотримано вимог Дисциплінарного статуту прокуратури України, оскільки фактично від позивача відібрано письмові пояснення 09.09.2015р. під час проведення службового розслідування, яке проводилося на підстав відповідного наказу, а дисциплінарне стягнення застосовано в межах строків, передбачених ст. 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України.
Отже, викладені у оскаржуваних наказах обставини повністю підтверджено матеріалами службового розслідування, а характер накладеного дисциплінарного стягнення відповідає ступеню вини і тяжкості вчиненого позивачем проступку.
При цьому суд зазначає, що доводи позивача про те, що прокуратурою неправомірно було проведено службове розслідування після винесення наказу про звільнення позивача є необґрунтованими, оскільки виходячи з положень ст. 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, службове розслідування може бути призначено за необхідністю. Отже, прокурор скористався своїм правом та здійснив службову перевірку щодо позивача.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з системного аналізу нормативно - правових актів, викладених вище, а також досліджених в ході судового розгляду доказів, судом встановлено наявність порушення позивачем присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури.
Таким чином, відповідачами доведено правомірність прийняття наказів Прокуратури Харківської області № 2627к від 09.09.2015 року та Генеральної прокуратури України №35к від 17.09.2015 року, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Враховуючи той факт, що в ході судового розгляду адміністративної справи судом не було встановлено порушення суб'єктами владних повноважень вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних наказів, у задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на роботі в займаній посаді прокурора прокуратури Дергачівського району Харківської області; про стягнення з Прокуратури Харківської області на користь - ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі не отриманої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з моменту незаконного звільнення з 09.09.2015 року до моменту винесення рішення по справі; про стягнення з Прокуратури Харківської області на користь - ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 100 000, 00 грн.; стягнення з Генеральної прокуратури України на користь - ОСОБА_1 компенсації за моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. належить відмовити.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, Прокуратури Харківської області, треті особи: Генеральний прокурор України державний радник юстиції 2 класу Шокін Віктор Миколайович, прокурор Харківської області державний радник юстиції 3 класу Данильченко Юрій Брониславович про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена у повному обсязі 24 березня 2016 року.
Головуючий суддя Мар'єнко Л.М.
Судді Мельников Р.В.
Нуруллаєв І.С.