10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шалота К.В.
Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.
іменем України
"24" березня 2016 р. Справа № 296/12890/15-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шидловського В.Б.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Гунько Л.В. ,
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_3
представника відповідача: Дубчак М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "25" січня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Житомирської міської ради про визнання частково протиправним та скасування рішення ,
03 грудня 2015 року ОСОБА_5 звернулася з адміністративним позовом до Житомирської міської ради, в якому просила визнати протиправним пункт 1.2. рішення Житомирської міської ради 47 сесії 6 скликання №932 від 10 червня 2015 року про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати транспортного податку згідно додатком № 2 та скасувати його в цій частині.
Позов обґрунтовувався тим, що позивач є власником легкового автомобіля марки "Lexus ES 350", державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску та на підставі оскаржуваного рішення 26.06.2015 р. Житомирською ОДПІ їй було визначено податкове зобов'язання за транспортним податком з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн. Посилаючись на те, що прийняте Житомирською міською радою оскаржуване рішення від 10 червня 2015 року № 932 в частині встановлення транспортного податку, суперечить вимогам податкового законодавства та порушує права позивача, позивач просила визнати його частково протиправним та скасувати у цій частині.
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 25 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є власником легкового автомобіля марки "Lexus ES 350", державний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 03.08.2013 року (а.с. 4).
Пунктом 1.2 рішення сорок сьомої сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 10.06.2015 року від № 932 «Про місцеві податки і збори» вирішено затвердити Положення про порядок обчислення та слати транспортного податку згідно з додатком 2.
Відповідно до Додатку № 2 до рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 №932 - Положення про порядок обчислення та слати транспортного податку (далі - Положення) встановлено, що це Положення визначає платників податків, об'єкт оподаткування, базу оподаткування, ставки, порядок обчислення та сплати транспортного податку на території м.Житомира. Транспортний податок є місцевим податком, який сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування та зараховується до міського бюджету м.Житомира відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно вимог пункту 2.1. Положення платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Пунктом 3.1. Положення встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
За приписами пункту 5.1. Положення ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 цього Положення.
Відповідно до пунктів 6.1. та 6.2. Положення обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Не погодившись з даним рішенням, позивач оскаржила його до суду.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.
За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року внесено зміни до ст.267 Податкового кодексу України (далі ПК України).
Відповідно до вимог ст.267 ПК України з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (пп.267.2.1 ПК України). Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
С тавка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування (п.267.4 ПК України). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 267.5.1 ПК України).
Таким чином, відповідно до вимог пп.267.2.1 ПК України, автомобіль позивача є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає помилковими.
Щодо доводів апелянта, про те що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, що податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 4 Прикінцевих положеннь ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII зазначено, рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Установити, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені ЗУ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
В перехідних положеннях Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року № 71-VIII яким були внесені зміни до Податкового кодексу України, щодо особливостей справляння транспортного податку, зазначені особливості прийнятті рішення щодо встановлення місцевих податків, зокрема транспортного податку, на 2015 рік. Як зазначено в пункті 4 Прикінцевих положень цього закону органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міськими радами) необхідно в місячний термін, тобто до 01.02.2015 року прийняти відповідні рішення.
Пунктом 1.2 рішення сорок сьомої сесії шостого скликання Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 932 «Про місцеві податки і збори» вирішено затвердити Положення про порядок обчислення та слати транспортного податку згідно з додатком 2.
Зі змісту п.4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України слідує, що одним із принципів податкового законодавства є стабільність. Згідно із даним принципом, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Принцип стабільності застосовується лише у разі внесення змін до елементів податків та зборів, а не при прийнятті нових податків.
Законом України № 71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» не вносились зміни до елементів податків та зборів, ним запроваджено новий вид податку «транспортний податок».
Отже, оскільки вказаний Закон набув чинності з 01.01.2015 р. та ним не передбачено особливих умов сплати транспортного податку у 2015 році, то у спірному випадку базовим податковим періодом для сплати транспортного податку є 2015 рік.
Відповідно до п.12.3.4 ст.12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з п.7.3. ст.7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються ним Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до нього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Отже, питання справляння транспортного податку визначаються виключно Податкового кодексу України і не можуть ставитися у залежність від дії підзаконного нормативно - правового акту.
Прийнятий на виконання пункту 4 Прикінцевих положень вказаного Закону - оскаржуваний пункт 1.2 рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 932, яким затверджено Положення про порядок обчислення та слати транспортного податку жодним чином не суперечить положенням ПК України, та фактично повністю дублює зміст вимог ст. 267 цього Кодексу, що визначає порядок нарахування та сплати транспортного податку.
Доводи позивачки щодо протиправності оскаржуваної частини рішення Житомирської міської ради від 10.06.2015 року № 932 суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки при його прийнятті відповідач діяв у порядку та спосіб передбачений Конституцією та законів України та на виконання вимог Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийняття пункту 1.2. рішення Житомирської міської ради 47 сесії 6 скликання № 932 від 10 червня 2015 року про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати транспортного податку згідно додатком № 2 доказана повністю.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "25" січня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.Б. Шидловський
судді: В.В. Євпак
М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "24" березня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирська міська рада майдан С.П.Корольова,4/2,м.Житомир,10014
- ,