23 березня 2016 рокусправа № 804/2876/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Юлії Вікторівни
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у справі №804/2876/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Юлії Вікторівни про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Ю.В. про віднесення ОСОБА_2 до списку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Приходько Ю.В. внести ОСОБА_2, до списку осіб, що мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Актабанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачами протиправно не внесено позивача до реєстру вкладників ПАТ «Актабанк» та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за договором банківського вкладу на рахунку «Банківська класика» №В04-207962/Т/631007 та прийнято рішення про блокування коштів в банківській установі. Вказані дії, на думку позивача, порушують його права та законні інтереси щодо отримання, володіння та користування власними грошовими коштами.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним внесення ОСОБА_2 до переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зобов'язано Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Актабанк» Приходько Ю.В. включити ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Ю.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позивних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивача не було позбавлено права на включення до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за рахунком «Банківська класика» №В04-207962/Т/631007, однак наразі позивача дійсно не включено до реєстру, грошові кошти в банку заблоковано та виплати не може бути здійснено до завершення перевірки відповідності чинному законодавству умов договорів банківського вкладу.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
У відповідності до ст.. 195 КАС України суд вважає за необхідне розглянути справу в межах доводів апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
06 серпня 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Актабанк" був укладений договір банківського вкладу "Банківська класика" №В04- 207962/Т (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого вкладник передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 142 778,66 грн. терміном на 1 місяць з 06.08.2014 року по 06.09.2014 року включно під 18 % річних. Відповідно до п. 1.1.1. Договору для внесення суми вкладу банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №26305001631007. Згідно п.1.2 Договору кошти на вкладний (депозитний) рахунок мають бути внесені вкладником готівкою в касу установи банку, або в безготівковій формі з власного карткового поточного рахунку, відкритого в Банку.
В той самий день, на депозитний рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 по договору №В04- 207962/Т від 06.08.2014р. були зараховані кошти в розмірі 142 778,66 грн. (надалі - Вклад), які були внесені позивачем, що підтверджується меморіальним ордером № 168096 від 06.08.2014р.
Постановою Правління Національного банку України від 16.09.2014року №576 "Про віднесення ПАТ "Актабанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2014 року прийнято рішення №90, яким розпочата процедура виведення ПАТ "Актабанк" з ринку шляхом запровадження з 17.09.2014р. по 17.12.2014р. тимчасової адміністрації та призначення Приходько Юлію Вікторівну уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" (місцезнаходження: вул. Шевченка, 53, м.Дніпропетровськ, 49000, Україна, код ЄДРПОУ 35863708; МФО 307394).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.12.2014р. № 144 було продовжено здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Актабанк" на один місяць по 17.01.2015 року включно.
Відповідно до офіційного повідомлення зробленого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на офіційному сайті Фонду, Постановою Правління Національного банку України від 15.01.2015 № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.01.2015 № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Актабанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Актабанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Юлію Вікторівну (далі відповідач-1, або уповноважена особа Фонду) строком на 1 рік з 16.01.2015 по 15.01.2016 включно.
Дізнавшись про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк", позивач звернлась до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію (на ліквідацію) ПАТ "Актабанк" Приходько Ю.В. із заявами у яких просила включити її до переліку (реєстру) вкладників ПАТ "Актабанк", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та виплатити гарантовану суму відшкодування за вкладом, або надати пояснення про причини відсутності позивача в переліку та Загальному реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Однак, позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування за вкладами фізичних осіб включено не було, у зв'язку з тим, що після введення тимчасової адміністрації банк формує базу вкладників, в якій, зокрема, зазначаються вкладники, які отримують кошти за рахунок позики фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, була виявлена група договорів, що можуть вказувати на приготування до заволодіння державними коштами - коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом штучного створення умов для отримання компенсації вкладів. Так, протягом липня-серпня 2014 року клієнти банку, які мали на депозитних рахунках в ПАТ «Актабанк» грошові кошти у сумі, що перевищує гарантовану суму відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та деякі юридичні особи і фізичні особи - підприємці, перерахували належні їм грошові кошти іншим особам на депозитні та поточні рахунки.
Правомірність та обґрунтованість дій відповідачів щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів відсутні законні підстави для не внесення позивача до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розумінні приписів ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У відповідності до п. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката;
Отже, позивач, як власник банківського рахунку №81704952 є вкладником, який має право на відшкодування гарантованої суми вкладів фізичних осіб у визначеному цим Законом порядку.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
Частина перша статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Згідно із частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10).
Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для не включення ОСОБА_2до переліку вкладників, що мають право на відшкодування вкладів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стало те, що під час складання списку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, була виявлена група договорів, що можуть вказувати на приготування до заволодіння державними коштами - коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом штучного створення умов для отримання компенсації вкладів, серед яких і договорів позивача. Так, протягом липня-серпня 2014 року клієнти банку, які мали на депозитних рахунках в ПАТ «Актабанк» грошові кошти у сумі, що перевищує гарантовану суму відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та деякі юридичні особи і фізичні особи - підприємці, перерахували належні їм грошові кошти іншим особам на депозитні та поточні рахунки.
Тобто, відповідачами тимчасово обмежена виплата коштів вкладникам, операції по рахунку яких можуть свідчити про нікчемність Договору строкового банківського вкладу (депозиту) та наявність підстав для проведення додаткової перевірки.
Між тим, колегія суддів зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Приходько Ю.В. не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, з яких підстав вбачається, що договір банківського вкладу, що укладений з позивачем, може мати ознаки нікчемного правочину.
Разом з тим, такі підстави: як "вчинення правочинів з метою штучного створення обов'язку Фонду гарантування щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд гарантування здійснюватиме за рахунок державних коштів", що зазначено у листі - відповіді на звернення позивача, чи "правочини мають на меті збільшення гарантованої суми, що відшкодовується вкладникам Фондом гарантування вкладів фізичних осіб", що зазначено заявником в апеляційній скарзі, не відносяться до переліку підстав, за якими договір вкладу позивача можна вважати нікчемним та підстав, що свідчить про можливість тимчасового обмеження виплат вкладникам.
В свою чергу, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Проте, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Приходько Ю.В. не наведено та не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Таким чином, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Актабанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які не мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зобов'язанням включити позивача до вказаного переліку.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до приписів норм матеріального та процесуального права з урахуванням всіх обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, ст. 206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» Приходько Ю.В. - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року в справі № 804/2876/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко