Справа: № 826/13912/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
24 березня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Рафальській І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича комерційна фірма «Оміа Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0000282203 від 26 січня 2015 року, № № 0002862204, 0002852204, 0002842204 від 23 червня 2015 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 січня 2015 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Оміа Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якого складено акт перевірки № 2/26-56-22-03-09/33548855 від 06 січня 2015 року.
Перевіркою встановлено, що позивачем не було надано всіх звітів щодо надання консультаційних та інших послуг «АТ ОМІА» (Швейцарія), компанії «Індустрохем» (Хорватія), компанії «ОМІА ГМБХ» (Австрія), ООО «ОМІА Урал» (Росія), компанії «Пілл НРЖ Інк.» (США), компанії «ОМІА Інтернешнл» (Швейцарія), компанії «ОМІА Менеджмент АГ» (Швейцарія) внаслідок чого порушено ст. ст. 22.1, 44.1, 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України.
Інших обставин збільшення позивачу сум грошових зобов'язань та зменшення сум від'ємного значення і відшкодування ПДВ, акт перевірки в собі не містить.
26 січня 2015 року відповідачем, на підставі акта перевірки № 2/26-56-22-03-09/33548855 від 06 січня 2015 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282203, яким позивачу за порушення ст. 22.1, 44.1, 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 в сумі 2 676, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 669, 00 грн.
В подальшому, на підставі акту перевірки податковим органом 23 червня 2015 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0002862204, яким позивачу за порушення п. 138.2, 138.4, 139.1.5, 139.1.9 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» всього в сумі 718 495, 00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 574 796, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143 699, 00 грн.;
- № 0002852204, яким позивачу за порушення вимог п. п. 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 520 171, 00 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 416 137, 00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 104 034, 00 грн.;
- № 0002842201, яким позивачу з порушення п. п. 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 27 267, 00 грн., в т.ч. за грудень 2013 року в сумі 27 267, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції правовідносини між позивачем та «АТ Оміа» (Швейцарія) у періоді, що підлягав перевірці, ґрунтувались на наступних договорах: Договір про надання інформаційно-технологічних послуг від 01 січня 2006 року та Договір про надання інформаційно-технологічних послуг № 60113 від 06 січня 2013 року.
За змістом зазначені договори є ідентичними та відрізняються лише строком дії.
Так, договір про надання інформаційно-технологічних послуг № 60113 від 06 січня 2013 року підписано на заміну Договору про надання інформаційно-технологічних послуг від 01 січня 2006 року, з продовженим строком дії договору до 21 грудня 2018 року.
Згідно до п. 4.1. зазначених договорів «АТ Оміа» (Швейцарія) (Виконавець) надає позивачу (Замовнику) інформаційно-технологічні послуги, які мають задовольнити потреби, принести вигоду позивачу та включають в себе: комп'ютерні обчислення; комп'ютерні мережі та обмін даними; підтримку центра компетентності програмного забезпечення для бізнесу, аналізу ринку та поставок; можливість обробки даних; системне і прикладне програмування.
Пунктом 4.2. зазначених договорів, деталізація визначених інформаційно-технологічних послуг, а також робота, що має бути виконана, внесена у додаток 1 договорів та вважається їх складовою частиною.
Відповідно до зазначеного додатку, компанією «АТ Оміа» (Швейцарія) від імені Оміа Груп було створено головний інформаційно-технологічний відділ, який несе відповідальність за раціоналізацію та оптимізацію ІТ-ресурсів в Оміа Груп, полегшення обробки даних та під'єднання до мережі інших підрозділів компанії.
Пунктами 8.1, 8.2 договорів від 01 січня 2006 року та від 06 січня 2013 року відповідно передбачено, що сторони домовились, що протягом 30 (тридцяти) робочих днів після закінчення звітного кварталу Виконавець буде надавати Замовнику рахунок на оплату його Послуг та Акт виконаних робіт за квартал.
Сума, зазначена у рахунку, має бути оплачена Замовником протягом тридцяти робочих днів після отримання рахунку. Всі рахунки повинні проводитися у Євро безготівковим переказом на розрахунковий рахунок Виконавця. У випадку прострочення строків щодо оплати Виконавець має право нараховувати штраф у розмірі 0,5% заборгованості за кожен місяць.
На виконання п. 8.1 договору Виконавець надав Замовнику акти здачі-прийняття наданих послуг, де визначені реквізити сторін, дані про вид наданих послуг з посиланням на договір, загальна сума послуг.
Акти здачі-приймання наданих послуг містять в собі обов'язкові реквізити, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між AT Оміа (Швейцарія) та позивачем.
Згідно наданих Актів здачі-прийняття наданих послуг нерезидент надав позивачу послуги за договором № 060113 від 06 січня 2013 року на загальну суму 23 563, 05 євро. або 250 254, 61 грн. (згідно картки рахунку № 632).
Перерахування позивачем коштів в оплату отриманих послуг підтверджують копії платіжних доручень № 39 від 14 травня 2013 року, № 43 від 12 серпня 2013 року, № 49 від 16 жовтня 2013 року, № 58 від 13 січня 2014 року.
Отже, наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують факти здійснення господарських операцій та підтверджують витрати, які здійснено позивачем при проведенні своєї господарської діяльності з AT Оміа (Швейцарія).
З приводу взаємовідносин позивача з компанією «Індустрохем» (Хорватія), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, головною метою отримання послуг у компанії «Індустрохем» (Хорватія) було проведення підготовки позивача до отримання міжнародних сертифікатів відповідності менеджменту наступним міжнародним стандартам: ISO 9001:2008 «Системи менеджменту якості. Вимоги»; ISO 14001:2004 «Системи екологічного менеджменту. Вимоги та керівництво до використання»; BS OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійного здоров'я та безпеки. Вимоги».
При цьому, умовою отримання сертифікатів відповідності зазначеним стандартам, є розробка внутрішньої документації, що відповідає вимогам зазначених міжнародних стандартів, проведення навчання керівництва та персоналу, впровадження системи управління якістю, управління гігієною та безпекою праці, екологічного керування та підготовка апарату управління компанії до зовнішнього сертифікаційного аудиту.
01 лютого 2011 орку між позивачем (надалі - «Замовник») та компанією «Індустрохем» (Хорватія) (надалі - «Виконавець») укладено Договір про надання послуг.
Предметом цього Договору є надання Виконавцем Замовнику консультаційних послуг з підтримки стабільного росту компанії, веб-тренінги в програмах DOXIS, OMIS, OPUS, впровадження проекту UNITE та системи СІТ.
Відповідно до п. 3 Договору про надання послуг від 01 лютого 2011 року - вартість послуг, наданих згідно даного Договору, не може перевищувати винагороду, зазначену в Додатку А до цього Договору. Винагорода повинна бути сплачена щомісячно впродовж дії даного Договору протягом тридцяти (30) днів після закінчення кожного календарного місяця, виходячи із загальної суми, зазначеної в Додатку А до даного договору та зафіксованої в акті приймання послуг, що повинен надаватися Виконавцем Замовнику щоквартально. При цьому, базова винагорода підлягає щорічному перегляду Сторонами впродовж дії даного договору.
На виконання умов Договору про надання послуг Замовником та Виконавцем було укладено Додатки А, Б, Д, в яких узгоджено вартість винагороди за визначені в Додатках періоди та Додаток С, яким було внесено зміни до реквізитів Замовника.
Виконання умов зазначеного договору у 2012 та 2013 роках підтверджується актами приймання послуг з місячними звітами про діяльність та додатками до них. Щомісячні звіти про діяльність до актів приймання-передачі послуг містять деталізацію послуг, наданих за Договором від 01 лютого 2011 року, зокрема, ПІБ спеціаліста Виконавця, який безпосередньо надавав такі послуги, очікувані вигоди від наданих послуг, кількість годин, витрачених на відповідну послугу та їх вартість наводилась Виконавцем.
Також, Замовником були виписані відповідні податкові накладні та проведено оплату за надані Виконавцем послуги, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, результатом отримання зазначених послуг стало успішне проходження зовнішнього аудиту діяльності та отримання 20 лютого 2014 року від Bureau Veritas Certification сертифікату відповідності менеджменту позивача стандартам ISO 9001:2008, ISO 14001:2004, BS OHSAS 18001:2007, що підтверджується копією відповідного сертифікату, що міститься в матеріалах справи.
З приводу взаємовідносин позивача з Компанією «Оміа ГмБХ» (Австрія), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач у періоді, що підлягав податковій перевірці, з метою розширення свого бізнесу, мав намір побудувати на території України завод з виробництва сировини на основі карбонату кальцію. З цією метою було розроблено відповідний проект від 23 березня 2011 року.
Оскільки, компанії «ОМІА ГмбХ» (Австрія) належить завод з виробництва мінералів на основі карбонату кальцію та доломіту, який розташований в Австрії, та вона володіє значним досвідом у сфері виробництва та збуту мінералів, а тому 01 серпня 2011 року між позивачем («Замовник») та компанією «ОМІА ГмбХ» (Австрія) (надалі - «Виконавець») укладено Договір № 110108 про надання послуг, предметом якого є надання Виконавцем Замовнику консультаційних послуг, зокрема: сприяння в пошуку нових напрямів та ринків збуту; планування та керівництво роботи з діловими партнерами; робота із стратегічними та міжнародними партнерами; відвідування клієнтів, консультації стосовно власної та товарної продукції; координування питань щодо експлуатації продукції між клієнтами та службою технічної підтримки в Офтрингені; консультування щодо направлення на виїзних конференціях та торгових ярмарках; поточний нагляд та аналіз розвитку ринкової та конкурентної ситуації; складання досліджень кон'юнктури ринку та розробка заходів з укріплення подальшого розширення позицій на ринку.
На виконання умов Договору № 110108 від 01 серпня 2011 року, між сторонами було підписано наступні Додатки до Договору: Додатки А від 01 серпня 2011 року, 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року, в яких був визначений перелік послуг, які надаються за Договором; Додатки В від 01 серпня 2011 року, 01 січня 2012 року, 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року, в якому була визначена вартість надання спеціалістом Виконавця послуг для Замовника; Додатки С від 01 січня 2013 року, 01 січня 2014 року, в яких був визначений перелік послуг, які надаються за Договором.
Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору від 01 серпня 2011 року - вартість послуг визначається Додатком А та наступними Додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість послуг узгоджується Сторонами. Компенсації підлягають тільки ті витрати, які вказані в Додатках. Валюта контракту та валюта платежу - гривня. Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 20 робочих днів з дати підписання Сторонами Акту здачі-прийому послуг.
В рамках зазначеного Договору представники Виконавця здійснювали мінералогічне тестування біогенного каміння, проводили аналіз потенційних земельних ділянок, на яких міг бути побудований завод, відвідували потенційне місце будівництва заводу у м. Дніпропетровськ, надавали консультації позивачу з приводу пошуку нових напрямів та ринків збуту тощо, що підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт від 31 грудня 2012 року, від 28 лютого 2013 року, від 31 березня 2013 року, від 20 грудня 2013 року.
Детальний опис послуг, наданих Виконавцем, зазначений у звітах про діяльність від 03 червня 2012 року, 05 грудня 2012 року, 05 березня 2013 року, 09 грудня 2013 року, звіті щодо потенційного розміщення заводу від 25 жовтня 2013 року та звіті про характеристики сировини від 29 січня 2013 року, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи. Крім того, виконання умов зазначеного договору підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті та податковими накладними, які містяться в матеріалах справи..
З приводу взаємовідносин позивача з Оміа Урал (Росія), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, для підвищення кваліфікації персоналу позивача, оптимізації робочих процесів, використання найновішого обладнання, між ТОВ «ОМІА Україна» (надалі - «Замовник») та ТОВ «ОМІА УРАЛ» (Російська Федерація) (надалі - «Виконавець») було укладено Договір № 010813/UKR про надання консультаційних послуг, предметом якого є надання консультаційних послуг у сфері ІТ-інфраструктури.
01 серпня 2013 року між Замовником та Виконавцем було укладено Додаток А до Договору № 010813/UKR від 01 серпня 2013 року, яким визначено: відповідальний департамент Виконавця за надання послуг - відділ інформаційних технологій; відповідальну особу (спеціаліста) за надання послуг - ОСОБА_6; тарифи на послуги Виконавця - 515, 39 Євро (денна ставка, розрахована виходячи з 8-ми годинного робочого дня).
Крім того, сторонами було передбачено, що витрати на відрядження спеціалістів Виконавця для надання послуг за місцезнаходженням Замовника компенсуються Замовником окремо.
Факт надання послуг Виконавцем у 2013 році підтверджується Актом здачі-прийняття наданих послуг від 22 жовтня 2013 року згідно Договору № 010813/UKR від 01 серпня 2013 року та Додатком до Акту виконаних робіт (деталізація витрат на відрядження).
Також Виконавцем було надано Замовнику документи, що підтверджують вартість витрат спеціаліста Виконавця на відрядження, зокрема: авансові звіти № 741 від 29 серпня 2013 року та № 807 від 11 вересня 2013 року; бухгалтерські довідки стосовно витрат на відрядження; підтвердження бронювання та оплати перельоту; підтвердження бронювання готелю; квитанцію за оплату послуг таксі; службове завдання для направлення у відрядження та звіт про його виконання від 22 серпня 2013 року.
На підставі наданих Виконавцем та отриманих Замовником послуг згідно Договору Замовником було виписано відповідну податкову накладну № 148 від 22 жовтня 2013 року. Також, позивачем сплачено кошти за надані Виконавцем послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 28 жовтня 2013 року.
З приводу взаємовідносин позивача з компанією «Піпл НРЖ Інк.» (США), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Компанією «Піпл НРЖ Інк.» (США) (надалі - «Виконавець») було надано ТОВ «ОМІА Україна» (надалі - «Замовник») послуги щодо участі Фінансового директора позивача Сергія Глови в бізнес семінарі «Академія Оміа - кмітливість у бізнесі».
Виконання зазначеного договору підтверджується, інвойсом № Оmya53025 від 30 травня 2012 року, на підставі якого Замовником проведено оплату наданих Виконавцем послуг, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 16 від 06 липня 2012 року, 01 червня 2012 року сторонами було підписано Акт здачі-прийняття наданих послуг згідно інвойсу № Оmya53025 від 30 травня 2012 року, а також складено податкову накладну № 1 від 01 червня 2012 року.
Підтвердженням отримання Замовником послуг від Виконавця та участі працівника Замовника (Фінансового директора Сергія Глови) у семінарі є документи про відрядження: звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 23 від 28 квітня 2012 року з додатками (маршрутний лист пасажира, підтвердження бронювання перельоту та готелю, підтвердження оплати), належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.
Щодо взаємовідносин позивача з компанією «Оміа Інтернешнл Лтд.», колегія суддів зазначає наступне.
01 серпня 2011 між позивачем (надалі - «Компанія») та компанією «ОМІА Інтернешнл Лтд.» (Швейцарія) (надалі - «Надавач послуг») укладено Договір з надання технічної допомоги.
Предметом даного договору є надання нерезидентом позивачу послуг із забезпечення споживачів унікальною інформацією стосовно прикладного технологічного сервісу та лабораторного сервісу, що включає передпродажну та після продажну підтримку, послуги аналітики та підтримки якості, проведення основних та постійно діючих навчальних курсів для співробітників та клієнтів.
Додатково сторонами було підписано наступні додатки до Договору з надання технічної допомоги від 01 серпня 2011 року: Додаток А «Графік виконання» від 01 серпня 2011 року, в якому сторони визначили детальний опис послуг, що надаються за договором, а також переваги отримання таких послуг для позивача; Додаток Б від 23 серпня 2012 року про зміни банківських реквізитів; Додаток С від 17 червня 2013 року, в якому сторони визначили погодинні ставки співробітників Надавача послуг.
Відповідно до п. 4 Договору - позивач повинен здійснити оплату на основі підписаного акту про надані послуги за ставками, вказаними у діючому графіку виконання робіт. Кожен акт повинен підтверджуватись відповідною супровідною документацією. Термін оплати - 30 календарних днів з моменту підписання акту.
Також Компанія повинна відшкодувати Надавачу послуг дорожні та житлові витрати, понесені спеціалістом у зв'язку з виконанням Послуг та вартість матеріалів, використаних для надання Послуг. Всі витрати, що внесені в акт, повинні підтверджуватись відповідною документацією. Валюта Договору - євро.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг та додатками до них: Акт здачі-прийняття наданих послуг від 12 вересня 2012 року зі звітом про порівняння продуктів TN та КА; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 30 листопада 2012 року зі звітом про тестування продуктів Carolith 1.5-2 TN та Omyacarb 1-КА; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 2 від 30 листопада 2012 року з програмою технічного тренінгу з продажів - Полімери; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 3 від 21 грудня 2012 року зі звітом про тестування продуктів Omyacarb 1-КА.
Виконання умов зазначеного договору у 2013 році підтверджується наступними актами здачі-прийняття наданих послуг та додатками до них: Акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 22 квітня 2013 року; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 2 від 26 червня 2013 року з програмою OVA тренінгу; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 3 від 30 вересня 2013 року зі звітом про діяльність та підтвердженням витрат на відрядження спеціаліста Надавача послуг (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю, презентаційними матеріалами); Акт здачі-прийняття наданих послуг № 4 від 30 листопада 2013 року; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 5 від 09 грудня 2013 року зі звітом про діяльність; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 6 від 24 грудня 2013 року зі звітом про діяльність.
Оплата за надані послуги підтверджується наступними платіжними дорученнями в іноземній валюті, а сума ПДВ, сплачена у ціні придбання зазначених послуг, було віднесено позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних.
З приводу взаємовідносин позивача з компанією «Оміа Менеджмент АГ», колегія суддів зазначає наступне.
Так, між позивачем та компанією «Оміа Менеджмент АГ» (Швейцарія) укладено Договір про надання управлінських послуг від 01 січня 2011 року та Договір про надання послуг № 020412 від 10 жовтня 2012 року.
За умовами Договору про надання управлінських послуг від 01 січня 2011 року компанія «Оміа Менеджмент АГ» (Швейцарія) (далі - Постачальник послуг) зобов'язувалась надати позивачу господарсько-консультаційні послуги, інструктування та операційну підтримку у сфері фінансів, розвитку бізнесу, правових відносин, персоналу, зв'язків з громадськістю та комунікацій, організації, закупівель та управління інформаційними технологіями.
Комплекс послуг, з запитом про надання яких позивач міг звертатись до Постачальника послуг, види діяльності, які слід здійснити, а також очікуваний ефект (вигоди) від замовлення таких послуг, перелічені у Додатку І від 01 січня 2011 року до Договору, який вважається його невід'ємною частиною.
Згідно до п. 8.1 Договору про надання управлінських послуг від 25 січня 2011 року - плата за послуги щокварталу виставляється Постачальником Послуг позивачу у вигляді Акту виконаних робіт на основі кошторисних або оціночних витрат за поточний рік за Послуги, які мають бути надані Постачальником Послуг позивачу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 8.2 Договору про надання управлінських послуг від 25 січня 2011 року суми Актів виконаних робіт повинні бути оплачені протягом 30 днів, починаючи з дати отримання такого акту, або шляхом грошового переказу або згідно вказівок щодо безготівкового розрахунку.
Виконання умов зазначеного договору у першому кварталі 2012 року, підтверджується Актом виконаних робіт від 30 березня 2012 року та звітом про діяльність, оформленим у вигляді додатку до зазначеного акту, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.
Оплата позивачем зазначених послуг підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 19 від 08 серпня 2013 року та № 21 від 13 квітня 2012 року.
Сума ПДВ, сплачена позивачем у ціні придбання послуг була включена до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної № 242 від 30 березня 2012 року.
За умовами Договору про надання послуг № 020412 від 10 жовтня 2012 року Виконавець (Оміа Менеджмент АГ (Швейцарія) зобов'язувався надати Клієнту (позивачу) господарсько-консультаційні послуги, інструктування та операційну підтримку у сфері фінансів, розвитку бізнесу, правових відносин, персоналу, зв'язків з громадськістю та комунікацій, організації та закупівель.
Додатком А від 10 жовтня 2012 року, Додатком Б від 23 листопада 2012 року, Додатком С від 01 липня 2013 року до Договору про надання послуг № 020412 від 10 жовтня 2012 року між Сторонами було узгоджено погодинні ставки для працівників Виконавця.
Мета отримання позивачем зазначених послуг відображена в преамбулі Договору, в якій, зокрема, зазначено: «Позивач провадить бізнес на українському та міжнародних ринках та потребує допомоги у розвитку такого бізнесу, зокрема, в отриманні послуг, що не доступні самому позивачу, хоча мають життєво важливе значення для його бізнесу. Сторони бажають організувати свій бізнес максимально ефективно, враховуючи, що Виконавець має певні професійні можливості та готовий сприяти позивачеві у тих сферах бізнесу, в яких йому не вистачає ресурсів, а позивач не має змоги отримати зазначені спеціалізовані послуги на таких самих умовах з інших джерел та визнає, що найбільш економічно ефективним способом буде користуватись послугами Виконавця».
Виконання умов договору підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та звітами до них, а саме: Акт прийому-передачі наданих послуг від 17 грудня 2012 року зі звітом про діяльність від 17 грудня 2012 року та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця та Клієнта (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 30 червня 2013 року зі звітом про діяльність від 30 червня 2013 року та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 30 вересня 2013 року зі звітом про діяльність від 30 вересня 2013 року та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 12 грудня 2013 року зі звітом про діяльність від 12 грудня 2013 року та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю).
Крім того, Клієнтом було проведено оплату за надані Виконавцем послуги, що підтверджується платіжними дорученнями та виписано відповідні податкові накладні, які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за наслідками отримання спірних послуг у період з 2011 по 2013 рік у позивача відбулось підвищення доходів: у 2011 році - 64 023 720, 00 грн.; у 2012 році - 84 804 538, 00 грн.; у 2013 році - 94 445 597, 00 грн., що свідчить про ефективність отриманих позивачем послуг, їх спрямованість на отримання доходу та наявність економічного ефекту.
Зазначені обставини підтверджуються копіями декларацій з податку на прибуток позивача за 2011 - 2013 роки..
Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу, що відповідно до п. 138.4 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, судом відхиляються, оскільки відповідно до п. п. 138.12.2 ПК України до складу інших витрат, у тому числі, включаються: інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.
Разом з тим, відповідно до форми податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1213 від 28 вересня 2011 року , чинної на момент декларування відповідних витрат, «Витрати на консалтинг, в тому числі витрати, понесені (нараховані) у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу в обсязі, що не перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному» підлягали декларуванню у рядку 06.4.33.1, що є складовою рядка «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати».
Між тим, спірні витрати позивача становлять не більше 1, 75 % від загальної суми витрат позивача, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач задекларував спірні витрати у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно до п. 1 ст. 9 Закону - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до п. «а» ст. 185 ПК України - об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.
Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.
Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.
Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.
Відповідно до Інформа ційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року - сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вба чається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях плат ника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактич но здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування подат кового обліку платника податків.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, при подачі апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 5 359, 20 (п»ять тисяч триста п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп. ( 4 872, 00 грн. (судовий збір за подання адміністративного позову в суді першої інстанції)*110 %).
Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за майновий спір у розмірі 5 359, 20 грн. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2016 року - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 5 359, 20 (п»ять тисяч триста п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Хрімлі О.Г.
Повний текст ухвали виготовлений 24 березня 2016 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.