33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"23" березня 2016 р. Справа № 906/26/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Гулова А.Г.
суддя Маціщук А.В. ,суддя Петухов М.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"
на рішення господарського суду Житомирської області від "23" лютого 2016 р.
у справі № 906/26/16
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго", м.Бердичів, Житомирська обл.
про стягнення 720425,18 грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 23 лютого 2016 року у справі №906/26/16 позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 720425,18грн. задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України": 482404,63грн боргу; 72727,70грн пені; 29757,86грн штрафу; 94431,24грн інфляційних; 9934,73грн 3% річних; 10806,38грн судового збору.
В решті позову відмовлно.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Бердичівтеплоенерго" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 23.02.2016р. у справі №906/26/16 в частині задоволення стягнення пені у сумі 72727,70грн. без зменшення до 10% скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким зменшити розмір пені на 90% (до 10%), а саме - 10389,67 грн. В іншій частині рішення господарського суду залишити без змін. Разом з тим, просить звільнити від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.
Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Проте, як вбачається із апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Щодо заявленого клопотання колегія суддів зазначає наступне.
За нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Водночас, колегія суддів зазначає, відповідно до ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484 VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавити перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Так, за нормами вказаної статті звільнення від сплати судового збору є правом суду та не кореспондується з автоматичним обов'язком суду звільнити її від сплати судового збору, а відповідна заява сторони розглядається, виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
Колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Обставина, пов'язана з арештом коштів підприємства не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів критично розцінює надані КП "Бердичівтеплоенерго" документи та доводи на підтвердження скрутного матеріального становища, оскільки вважає, що наведені скаржником обставини не мають характеру виключних та свідчать лише про результати господарської діяльності товариства, як суб'єкта господарювання.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У cправі "Креуз проти Польщі" (п.53, «Case of Kreuz v. Poland», рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.
У пункті 60 Рішення Європейський суд з прав людини постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, згідно з ч.1 ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.
Колегія суддів зазначає, як убачається із матеріалів справи, позивачем у справі є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Проте, скаржником до апеляційної скарги додано фіскальний чек від 09.03.2016р. про надіслання апеляційної скарги з додатками ДК БУ УКРАЇНА, а тому доданий фіскальний чек не може вважатися належним доказом надіслання копії скарги вказаному позивачу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).
З огляду на викладене вище, апеляційна скарга КП "Бердичівтеплоенерго" не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що з урахування вихідних та святкових днів, апеляційну скаргу було подано в межах процесуальних строків, а тому клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження колегією суддів не розглядається.
Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК України.
У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його поновлення.
Керуючись ст. 86, п.п. 2, 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити Комунальному підприємству "Бердичівтеплоенерго" у задоволені клопотання про звільнення та відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
2. Повернути апеляційну скаргу Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" без розгляду.
3. Справу №906/26/16 надіслати до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.