04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"22" березня 2016 р. Справа№ 910/31548/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
При секретарі судового засідання Богатчук К.І.
від представників сторін :
від позивача - Стаднік О.А.
від відповідача - Мітлицька О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 (суддя Пригунова А.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой"
до Служби зовнішньої розвідки України
про розірвання договору
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 по справі №910/31548/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" прийнято до свого провадження та призначено до розгляду 22.03.2016.
21 березня 2016 року, представником відповідача, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу.
Розпорядженням від 21.03.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. у відпустці.
Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу суддів від 21.03.2016, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М., який не є головуючим суддею, у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів, головуючий суддя Сітайло Л.Г. судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" до свого провадження.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
21 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Градострой" та Військовою частиною К 1410 (Служба зовнішньої розвідки України) укладено договір про пайову участь у будівництві № 6/1/28 від 21.12.2005 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач прийняв відповідача у пайове будівництво житлового будинку по вул. Здолбунівській, 13 у Дарницькому районі міста Києва, шляхом фінансування відповідачем такого будівництва на загальну суму 5997298, 32 грн. та передачі останньому в рахунок пайової участі, 21 квартири загальною площею 1298, 96 кв.м.
Пунктами 2.3., 2.4., 3.1. договору передбачено, що оплата проводиться відповідачем в національній валюті України, шляхом перерахування платіжним дорученням відповідної суми. Після введення будинку в експлуатацію на підставі даних технічних паспортів, виданих бюро технічної інвентаризації міста Києва, визначається фактична загальна площа квартир після чого протягом 15-ти днів передає зазначені квартири тристороннім актом прийому-передачі Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації для подальшого оформлення ордерів співробітникам відповідача.
Договір, відповідно до п. 11.1., діє з дати підписання його сторонами до 30.09.2007 р. У разі невиконання сторонами зобов'язань у встановлений термін, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що не звільняє від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань та відшкодування збитків.
На виконання умов Договору відповідач сплатив позивачу 5997298, 32 грн.
В подальшому між сторонами укладались додаткові угоди про внесення змін до договору № 6/1/28 від 21.12.2005 та відповідно до додаткової угоди № 2 від 29.09.2007. (Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, термін введення житлового будинку в експлуатацію сторонами неодноразово переносився.
Так, згідно з Договором (в редакції додаткової угоди № 8 від 31.03.2013) термін введення житлового будинку а експлуатацію - другий квартал 2014 року.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач свої зобов'язання за Договором, в частині введення будинку в експлуатацію та передачі квартир відповідачу, належним чином не виконав, що зокрема підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва по справі 910/16845/14.
Листом № 09/14 від 25.11.2014 позивач запропонував Службі зовнішньої розвідки України укласти додаткову угоду про розірвання договору № 6/1/28 від 21.12.2005, в зв'язку із труднощами в реалізації інвестиційного проекту.
У відповідь на вищезазначений лист, відповідач листом від 24.12.2014 №5/3/587/Б повідомив позивача про відмову в розірванні спірного Договору.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, з посиланням на ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, зазначає про вплив на виконання останнім договірних зобов'язань надзвичайно тяжкої економічної ситуації, що склалася в країні.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України “Про запобігання впливу світової кризи на фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” кошти на здійснення заходів, визначених ч. 1 ст. 1 цієї статті, спрямовуються в першу чергу на завершення будівництва об'єктів, що відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України вимогам та мають такий ступінь будівельної готовності: у 2009 році - на добудову житла, яке має ступінь готовності більш як 70 відсотків; у 2010 році - на добудову житла, яке має ступінь готовності більш як 50 відсотків.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової кризи на фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін. Повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено часткову оплату вартості об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва, здійснюється після наступної реалізації такого об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва.
Відповідно до правових позицій, викладених в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 у справі №6-93цс11, від 27.02.2012 у справі № 3-9гс12, а також в листі Верховного Суду України від 01.04.2014 “Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України” настання світової фінансової кризи не є істотною зміною обставин, якими сторони договору керувалися при його укладенні, у зв'язку з тим, що економічна криза має загальний характер та стосується обох договірних сторін, відтак це не може бути підставою для зміни або розірвання договору в судовому порядку.
Також, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що акт № 1/307 від 0110.2007 відповідає вимогам п. 3.1. договору - не є тристороннім та не підтверджує передачу квартир Дарницькій районній у місті Києві державній адміністрації для подальшого оформлення ордерів співробітникам відповідача.
Аналогічні обставини вкладені також в рішенні Господарського суду міста Києва від 08.10.2014 по справі №910/16845/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду України від 17.12.2014.
Посилання апелянта на порушення останнім зобов'язань за Договором, в зв'язку з проблемами фінансування, як на підставу розірвання Договору, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки таке порушення є підставою для стягнення з останнього штрафних санкцій, що встановлено судом під час розгляду справи №910/16488/15.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой"та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 по справі №910/31548/15 - без змін.
Матеріали справи №910/31548/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.А. Пашкіна
Н.Ф. Калатай