донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.03.2016 справа №905/119/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: суддіОСОБА_1Л ОСОБА_2, ОСОБА_3
При секретарі За участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 Не з'явився ОСОБА_5 (довіреність від 28.07.2015р №28-07/2015-01) Не з'явився Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервісний центр “Побутрадіотехніка”, м.Донецьк
на рішення господарського суду Запорізької області
від19.08.2015 р.
у справі№905/119/14 (суддя Попова І.А.)
за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, м.Київ Товариства з обмеженою відповідальністю “Автосервісний центр “Побутрадіотехніка”, м.Донецьк Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобинський м'ясокомбінат”, м. Глобине, Полтавська область стягнення 111973,02 грн. страхового відшкодування
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2014 р. порушено провадження по справі № 905/119/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервісний центр «Побутрадіотехніка», м. Донецьк про стягнення 62 303,02 грн. сплаченого страхового відшкодування.
Ухвалою суду від 17.06.2014 р. залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат», м. Глобіне, Полтавська область.
Справу господарським судом Донецької області не розглянуто через проведення АТО.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.01.2015 р. прийняті до розгляду подані позивачем матеріали позовної заяви та документи по справі № 905/119/14.
В ході розгляду спору позовні вимоги збільшені. Позивач наполягав на стягненні з відповідача 111 793 грн. 02 коп. страхового відшкодування.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 року (суддя Попова І.А.) позовна заява задоволена частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервісний центр «Побутрадіотехніка» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» 73 355 грн. 06 коп. шкоди в порядку регресу.
В іншій частині позову відмовлено.
ТОВ «Автосервісний центр «Побутрадіотехніка» подана апеляційна скарга, у якій заявник просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування скарги апелянт посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин, що мають значення для вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, пояснення сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.
19.02.2012р. на 264 км. автодороги М-04 Знаменка-Луганськ-Ізваріно на території Павлоградського району Дніпропетровської області водій автомобіля «ДАФ» (держномер АН 9173 ВВ) ОСОБА_6, рухаючись в напрямку м. Дніпропетровськ, відволікся від керування та виїхав за межі проїзної частини дороги та здійснив наїзд на задню частину автомобіля «Камаз» (держномер ВІ 7116 ВЕ) під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок якої зазнав пошкоджень автомобіль «Камаз». (постанова про відмову в порушенні кримінальної справи - т.1, а.с.137).
За договором добровільного страхування наземного транспорту № 944-а/11зп, укладеним 15.09.2011 р. ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат», страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням наземним транспортним засобом, зокрема автомобілем «Камаз» 43253-1090-15 рефрижератор вантажний (держномер ВІ 7116 ВЕ).
В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.02.2012 р., винесеній ВДАІ Павлоградського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, зазначено, що керуючи автомобілем гр. ОСОБА_6 порушив п. 2.3 б, 12.2 ПДР України внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. В порушенні кримінальної справи у відношенні гр. ОСОБА_6 відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.286 КК України, матеріали направлено до ВДАІ м. Донецька для притягнення водія до адмінвідповідальності
за ст.124 КУпАП за місцем мешкання.
Листом № 3002 від 01.03.2013 р. Петровський районний суд м. Донецька повідомив, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_6 за фактом ДТП, яка сталася 19.02.2012 р. в період з 18.02.2012 р. по теперішній час до Петровського районного суду м. Донецька не надходив (т.1, а.с.124).
Матеріалами справи підтверджується, що власником автомобіля ДАФ (держномер АН 9173 ВВ) є ТОВ «АСЦ «Побутрадіотехніка» (відповідач по даній справі), а водій ОСОБА_6 перебуває з ним в трудових правовідносинах, що також підтверджується відповідними документами, доданими до справи (т.1, а.с.125 - 127).
Як свідчать матеріали справи та на що вказує позивач, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ДАФ (держномер АН 9173 ВВ) застрахована за полісом обов'язкового страхування власника наземного транспортного засобу № АА/3446779 в ТДВ СК «Провіта», яка відшкодувала завдані відповідачем збитки в розмірі 49490 грн.(ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого за мінусом франшизи).
За заявою ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат» про виплату страхового відшкодування від 31.07.2012 р. позивачем проведено страхову виплату в загальному розмірі 111 793 грн. 02 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 36381 від 02.08.2012 р.(т.1, а.с.29).
Апелянт вважає, що, по-перше - у страховика були відсутні підстави для виплати страхового відшкодування внаслідок порушення страхувальником (ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат») без поважних причин строків повідомлення про настання страхового випадку (ДТП трапилась 18.02.2012 р., заява про настання події датована 17.05.2012 р.). По-друге, відповідач ставить під сумнів дотримання страхувальником умов законодавства стосовно прийняття заходів щодо збереження слідів події, оскільки лише через 3 місяці після ДТП було оглянуто експертом транспортний засіб та складено висновок автотоварознавчого дослідження № 303 (від 21.06.2012 р.). При цьому, ні у страховому акті від 31.07.2012 р., ні у висновку автотоварознавчого дослідження від 21.06.2012 р. не зазначено, де і в яких умовах зберігався автомобіль «Камаз». По-третє, відповідач вважає, що сума виплаченого позивачем товариству «Глобинський м'ясокомбінат» страхового відшкодування не є обґрунтованою, оскільки: а) відповідно до п. 25.10 договору № 944-а/11п від 15.09.2011 р. розмір збитків при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу на базі СТО. Кошторису збитків страховиком не надано до справи; б) відповідач зазначає, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 303 від 11.06.2012 р. суттєво відрізняється від кошторису шкоди від 11.07.2012 р., складеного аварійним комісаром на підставі акту огляду транспортного засобу від 23.05.2012 р., зокрема, у висновку № 303 зазначено про необхідність заміни запчастин та про необхідність фарбування кабіни водія, які не могли бути пошкодженими у даній ДТП. Таким чином, відповідач ставить під сумнів достовірність даних, зазначених у Кошторисі та Висновку, враховуючи розбіжності та відсутність представника відповідача при проведенні огляду та за відсутності платіжного доручення, яке свідчить про оплату товариством «Глобинський м'ясокомбінат» здійсненого відновлювального ремонту.
Судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частинами 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з п. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату)., а страхувальник зобов'язується оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Стаття 988 ЦК України передбачає, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Саме наведеними нормами матеріального права регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: позивач - страхова компанія - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, отримала від останнього право вимоги до відповідача у справі.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 111793 грн. 02 коп., виплаченого страхувальнику, яка дорівнює вартості відновлювального ремонту (за вирахуванням франшизи). На підтвердження вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивач посилався на кошторис збитків від 11.07.2012 р., складений аварійним комісаром (з калькуляцією). Згідно вказаного кошторису, виконаного на підставі акту огляду транспортного засобу від 23.05.2012 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Камаз» (держномер ВІ7116 ВЕ), складає 165000 грн.
Згідно представленого позивачем розрахунку сума страхового відшкодування потерпілому визначена в розмірі 111 793 грн. 02 коп. (вартість відновлювального ремонту за вирахуванням суми попередніх страхових відшкодувань в розмірі 50000 грн. та франшизи безумовної в розмірі 3206 грн. 98 коп.).
У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку сам виплатить страхувальнику. Якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред'явлення двох вимог: перша - вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга - вимога потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. В даному випадку частина заподіяної шкоди в розмірі 49490 грн. відшкодована за відповідача (заподіювача шкоди) ТДВ «СК «Провіта» за договором обов'язкового страхування відповідальності власника наземного транспортного засобу №АА/3446779.
Щодо іншої частини шкоди право вимоги (суброгація) перейшло до позивача внаслідок виплати страхового відшкодування потерпілому ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат». Страховик вправі вимагати від заподіювача шкоди лише суму, визначену за умовами, зазначеними в договорі страхування.
За умовами договору страхування № 944/а-11п від 15.09.20011 р. при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості транспортного засобу (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу (окрім виплати відшкодування згідно з умовами п.п. 25.11.3, 25.11.4 цього договору, а також вартість ремонтних робіт (окрім виплати відшкодування згідно з умовами п. 25.11.4 цього договору). Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 25.11цього договору). В окремих випадках, за згодою страховика та страхувальника (вигодонабувача) розмір збитків може визначатися на підставі товарознавчої експертизи або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан придатний для подальшого використання, або витрат на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові (п. 25.10 договору).
При цьому, у п. 24.2 визначено, що розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викладених складових частин об'єкта страхування (дефектної відомості автотоварознавчої експертизи, акту огляду транспортного засобу; документа складеного компетентними органами, про обставини, час місце, страхового випадку із зазначенням знищеного пошкодженого або викладеного об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО), автотоварознавча експертиза тощо).
Із доданих позивачем документів на підтвердження завданих збитків страхувальнику із передбачених п. 24.2 документів господарським судом прийнятий за допустимий доказ висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 303 від 21.06.2012 р.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.7 вищевказаного Закону проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 4 ст. 3 та ч. 1 ст. 12 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
З огляду на викладене, господарський суд, з яким погоджується і судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, зазначив, що належним доказом в підтвердження оціненого розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу є саме Звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначенні збитків, що підлягають відшкодуванню.
В матеріалах справи міститься Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 303, складений 21.06.2012р. експертом ОСОБА_8, який має свідоцтво судового експерта № 584 від 05.12.2007 р. Зовнішній візуальний огляд та перевірка технічного стану автомобіля проводилися 23.05.2012 р. за адресою смт. Глобине на території м'ясокомбінату. Згідно висновку експерта вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Камаз» 43253-1090-15 реєстраційний номер НОМЕР_1 без врахування втрати вартості складає 126562,04 грн.
З урахуванням доводів сторін та наявних матеріалів, для вирішення спірних питань, що виникли в ході судового розгляду справи та потребують спеціальних знань, судом призначалася судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручалося експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта ставилося питання: яка вартість матеріальних збитків, завданих автомобілю «Камаз», станом на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди 18.02.2012 р., за вихідними даними, що містяться в наданих сторонами документах, наявних в матеріалах справи № 905/119/14. Експертною установою надано повідомлення судового експерта
автотоварознавця № 2600-15 від 14.07.2015 р., що провести експертизу і відповісти на поставлене питання експерт на час розгляду спору не має можливості через відсутність
інформації про ціни на замінювачі складові на період настання страхового випадку (т.2, а.с.5-6).
За таких обставин, господарський суд, на думку колегії суддів, правомірно взяв при вирішенні спору за основу Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 303, складений 21.06.2012 р., що підтверджує розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля «Камаз» держномер (ВІ 7116 ВЕ), внаслідок ДТП, яка сталась 18.02.2012 р., та оцінений судом, як належний доказ з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, з якого розраховується сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті особою заподіювачем шкоди.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що розмір шкоди, який відповідно до ст. ст. 993, 1194 ЦК України має бути відшкодований заподіювачем шкоди, складає 73355 грн. 06 коп., внаслідок чого позовні вимоги задоволені частково (126562 грн.04 коп. (оцінена шкода) - 50000 грн. (страхове відшкодування за полісом ОСЦПВВНТЗ винної сторони) - 3206 грн. 98 коп. (франшиза безумовна) = 73355 грн. 06 коп.).
Щодо заперечень відповідача, судова колегія зазначає.
По-перше, надані позивачем докази не викликають сумнівів, що автомобіль «Камаз» (держномер ВІ 7116 ВЕ) застраховано за договором добровільного страхування № 944-а/11п (додаток № 1 до договору), як і сплати страхувальником страхового платежу. При цьому, журнал реєстрації договорів, як наполягає відповідач, не є доказом укладання договору страхування. По-друге, відповідач, який не є стороною договору страхування №944-а/11п, не має правових підстав робити висновок про порушення страхувальником умов договору, внаслідок чого виплата йому страхового відшкодування ПрАТ «СК «АХА Страхування», на думку апелянта, є необґрунтованою. Рішення про виплату страхового відшкодування за відповідних умов приймається виключно страховиком. По-третє, як вбачається з описової частини експертного дослідження, експертом 23.05.2012 р. оглянуто автомобіль «Камаз» (держномер ВІ 7116 ВЕ) та у протоколі огляду зазначено, що ізотермічний фургон зруйнований (що виключає його використання за призначенням), що вбачається із доданих фототаблиць) при цьому, згідно висновків дослідження № 303 лише вартість знищеного ізотермічного фургону (без врахування втрати товарної вартості) складає 115500 грн. Також судова колегія зазначає, що втрата матеріалів за фактом ДТП 19.02.2012 р., направлених для розгляду до ВДАІ з АОТ м. Донецьк ГУМВС України в Донецькій області відбулася не з вини учасників даних відносин.
Судова колегія також враховує і те, що СК «Провіта», якою була застрахована відповідальність товариства «АСЦ «Побутрадіотехніка» перед третіми особами, виплативши страхове відшкодування за даною ДТП і, таким чином, погодилась як з фактом заподіяння шкоди відповідачем, так і з розміром оціненої шкоди, спричиненої транспортному засобу «Камаз» (держномер ВІ 7116 ВЕ), власником якого є ТОВ «Глобинський м'ясокомбінат».
Крім того, оспорюючи розмір шкоди, апелянт не надав Донецькому апеляційному господарському суду ані контррозрахунку оспорюваної суми, ані розрахунку суми, яка на думку апелянта, підлягає стягненню з нього (вина водія відповідача в ДТП не заперечується).
Враховуючи вищевказане, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення.
У зв'язку з викладеним, керуючись ст.33, 99, 101-103, 105 ГПК України Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2015 року у справі № 905/119/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.
Головуючий колегії: ОСОБА_1
Судді: С.А. Малашкевич
ОСОБА_3