79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"16" березня 2016 р. Справа № 914/3843/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Бойко С. М.
суддів Бонк Т. Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Фіна Н.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 06.01.2016 року)
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова
на рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2016 року,
суддя Манюк П.Т.,
у справі № 914/3843/15
за позовом: Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго”, м. Львів
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів
про стягнення 168 361, 02 грн.
рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2016 року в справі №914/3843/15 позов задоволено. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” суму в розмірі 170 886, 43 грн., з них: - 168 361, 02 грн. - основного боргу; - 2 525, 41 грн. - судового збору.
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволені, оскільки відповідач в порушення умов договору, свої договірні зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 168 361, 02 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2016 року в справі №914/3843/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому відповідач вказує, що господарським судом Львівської області не було взято до уваги, що до матеріалів позовної заяви не було долучено акту приймання-передачі об'єктів, які передані для обслуговування за договором від 01.01.2015 року. Відтак, відповідач вважає, що це призвело до неповного з'ясування всіх обставин справи та винесення незаконного рішення.
У відзиві на дану апеляційну скаргу, позивач заперечив проти її задоволення, просив рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2016 року в справі №914/3843/15 залишити без змін з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що в судовому засіданні досліджувався акт приймання-передачі обладнання об'єктів від 2015 року. Отже посилання відповідача є безпідставними.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати.
Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання. Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ньому підстави не впливають на прийняття рішення по справі, його неявка розцінюється як без поважних причин.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в справі документами, враховуючи положення ст.75 ГПК України.
Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова - без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами, 01.01.2015 р. між сторонами укладений договір на технічне обслуговування в опалювальний період ЦТП на вул. Стрийській, 53, Стрийській, 59, Стрийській, 69 бойлерної на вул. Гашека, 17, відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов'язання з технічного обслуговування обладнання центральних теплових пунктів (ЦТП) на вул. Стрийській, 53, Стрийській, 59, Стрийській, 69, бойлерної на вул. Гашека, 17.
За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно п. 2.4 договору усі розрахунки по цьому договору проводяться щомісячно, на підставі акту прийому - здавання до 5-го числа місяця, наступного за звітним.
У відповідності до п. 3.2.3 договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачу кошти за виконані роботи згідно актів виконаних робіт.
В порушення п. 3.2.3 договору, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 168 361, 02 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, акти надання послуг № 123 від січня 2015 р. та № 559 від 30.04.2015 р. підписані двома сторонами, без жодних зауважень з боку відповідача. Акти надання послуг № 255 від 28.02.2015 р. та № 426 від 31.03.2015 р. відповідачем не підписані, однак на супровідних листах про їх надіслання відповідачу, стоїть відмітка останнього про їх отримання (11.03.2015 р., 08.09.2015 р.)(а.с. 15-21).
Пунктом 2.5 договору передбачено, що при відсутності на протязі 10 днів з моменту отримання, вмотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт зі сторони відповідача, роботи вважаються такими що прийняті та підлягають оплаті.
Таким чином, зважаючи на те, що представником відповідача не надано доказів письмової відмови від підписання актів, які були ним отримані, не зазначено причин відмови від їх підписання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що виконані позивачем роботи вважаються такими, що прийняті відповідачем, а відтак підлягають оплаті останнім.
Щодо заперечень відповідача, про відсутність актів прийому-передачі об'єктів, то колегія суддів приходить до висновку що це не може бути причиною відмови в позові, оскільки матеріалами справи підтверджується факт укладення договору, а також засвідченні дії спрямовані на його виконання.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2016 року в справі №914/3843/15 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова залишити без задоволення.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 21.03.2016 р.
Головуючий -суддя Бойко С. М.
Суддя Бонк Т Б.
Суддя Якімець Г. Г.