04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" березня 2016 р. Справа№ 911/4322/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Сухового В.Г.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання Яценко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 21.12.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року
у справі №911/4322/15 (суддя - Мальована Л.Я.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп»
до 1.Дочірнього підприємства «Фуршет Центр»
2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс»
про розірвання договору
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: Киричек О.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Фуршет Центр» (відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (відповідач-2) про розірвання договору переведення боргу №v486 від 10.11.2014 року (а.с. 3-5)
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» зобов'язань за договором переведення боргу №v486 від 10.11.2014 року, зокрема, на непередачу відповідачем-2 документів, пов'язаних з виконанням основного зобов'язання за договором №ФЦ008170 від 16.02.2012 року, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору, та відповідно підставою для його розірвання.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року (повний текст рішення підписаний 10.12.2015 року) у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 38-39).
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами істотного порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» умов договору переведення боргу №v486 від 10.11.2014 року, що згідно ст. 651 ЦК України було б підставою для його розірвання, з урахуванням, зокрема, встановленого факту направлення відповідачем-2 на адресу позивача первинних бухгалтерських документів згідно договору переведення боргу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», 21.12.2015 року надіслав апеляційну скаргу б/н від 21.12.2015 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року у справі №911/4322/15 та прийняти нове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 року апеляційну скаргу б/н від 21.12.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 15.02.2016 року.
15.02.2016 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшли заперечення №367/16/А від 12.02.2016 року (вх. №09-11/3435/16) на апеляційну скаргу, в яких ТОВ «Атлантіс» спростовує доводи апеляційної скарги, стверджує, що рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року є правомірним, обґрунтованим, таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить оскаржуване рішення суду у даній справі залишити без змін.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 15.02.2016 року представників апелянта та ДП «Фуршет Центр», та на підставі поданого відповідачем-2 клопотання, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2016 року відповідно до ч.3 ст. 69, п.1 ч. 1 ст. 77 ГПК України було продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів та відкладено розгляд справи в межах даного строку на 21.03.2016 року.
04.03.2016 року до Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Атлантіс» надійшли додаткові документи, які судом долучені до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.03.2016 року представник ТОВ «Атлантіс» заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представники апелянта та відповідача-1 у судове засідання 21.03.2016 року повторно не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 98, 64 ГПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 60-62). Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.
Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суддя вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України, строків розгляду апеляційної скарги, обізнаність апелянта та відповідача-1 про порушення апеляційного провадження та дату розгляду справи №911/4322/15, відсутність будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року без участі його представників та представників відповідача-1, за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
16.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (постачальник) та ДП «Фуршет Центр» (покупець) було укладено договір №ФЦ008170 поставки, на виконання якого ТОВ «Атлантіс» поставив ДП «Фуршет Центр» товар на підставі видаткової накладної №6843 від 17.09.2013 року на загальну суму 99 781,44 грн. З поданої відповідачем-2 товарно-транспортної накладної серія 01ААБР №854819 від 17.09.2013 року вбачається, що вказаний товар (накладна №6843 від 17.09.2013 року, була додана до товарно-транспортної накладної як супровідний документ) на суму 99 781,44 грн було прийнято відповідачем-1.
Згідно з п.7.9. договору поставки оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 75 днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.
З підписаного у листопаді 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» та ДП «Фуршет Центр» Акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що станом на 31.10.2014 року заборгованість ДП «Фуршет Центр» перед ТОВ «Атлантіс» згідно договору №ФЦ008170 від 16.02.2012 року за поставлений товар становила 97 000,69 грн.
10 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (новий боржник за договором, позивач у справі), ДП «Фуршет Центр» (первісний боржник за договором, відповідач-1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (кредитор за договором, відповідач-2 у справі) було укладено договір про переведення боргу №у486 (а.с. 14-15), відповідно до п.1.1. якого первісний боржник перевів на нового боржника борг у розмірі 84715,65 грн, який виник за договором №ФЦ008170 від 16 лютого 2012р., укладеним між первісним боржником і кредитором, новий боржник прийняв на себе зобов'язання сплатити кредитору суму боргу, на умовах, передбачених, основним договором, а первісний боржник зобов'язується в порядку, в строки та на умовах, передбачених договором відшкодувати, понесені новим боржником витрати по сплаті його боргу перед Кредитором.
Відповідно до п. 2.3. договору переведення боргу кредитор зобов'язується в день підписання цього договору передати новому боржнику всю необхідну інформацію (документи), пов'язану із переведенням боргу за цим договором.
Пунктом 2.4. договору передбачено, що первісний боржник зобов'язується відшкодувати на користь нового боржника понесені ним витрати по сплаті його боргу на користь кредитора за основним договором в сумі, вказаній в п. 1.1. даного договору, не пізніше 30 червня 2015 року, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок нового боржника, реквізити якого визначені в даному договорі, або складанням протоколу заліку зустрічних однорідних вимог у разі наявності такої зустрічної заборгованості.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ДП «Фуршет Центр» зобов'язалося передати ТОВ «Астерс Груп» всю необхідну інформацію (документи), пов'язану із переведенням боргу. Однак дана умова договору виконана не була навіть після неодноразових звернень позивача з вимогою про надання необхідної документації, що стосується основного договору. Як стверджує позивач, оскільки без первинних бухгалтерських документів здійснити оплату боргу відповідача-1 перед відповідачем-2 неможливо, відтак ненадання таких документів слід вважати істотним порушенням умов договору, що є підставою для його розірвання.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом поданими ТОВ «Атлантіс» (відповідачем-2) документами підтверджується, що ТОВ «Атлантіс» 11.09.2015 року направив на адресу ТОВ «Астерс Груп» документи на виконання п. 2.3. договору, що підтверджується листом № 07-03/08/15 від 03.08.2015 року, фіскальним чеком № 0006732 від 11.09.2015 року та описом вкладення від 11.09.2015 року, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 27-29). А саме на адресу ТОВ «Астерс Груп» було направлено договір №ФЦ008170 від 16.02.2012 року, видаткову накладну №6843 від 17.09.2013 року; товарно-транспортну накладну, Акт звірки взаєморозрахунків
Згідно приписів статті 509 ЦК зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ст. 521, 522 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Як вбачається із підписаного договору переведення боргу, він укладений в письмовій формі, є тристороннім та підписаним первісним і новим боржником та кредитором за договором поставки. Тобто при укладенні договору переведення боргу від 10.11.2014 року сторонами було додержано вищезазначені вимоги законодавства щодо порядку та форми його укладання та відповідно він є підставою для виконання новим боржником - ТОВ «Астерс Груп» грошового зобов'язання попереднього боржника (ДП «Фуршет Центр») перед кредитором ТОВ «Атлантіс».
Колегія суддів зазначає, що п. 2.3. (щодо передачі документації щодо виконання грошового зобов'язання новим боржником) не може впливати на обов'язок ТОВ «Астерс Груп» виконати зобов'язання перед кредитором, оскільки договір переведення боргу в силу вимог ст. 520-522 ЦК України укладається саме з метою прискорити виконання зобов'язання перед кредитором за основним договором, при цьому виконання новим боржником такого зобов'язання надає йому право вимагати від первісного боржника виконати зобов'язання за договором переведення боргу.
Разом з тим, як вбачається з п. 2.3. договору переведення боргу обов'язок з передачі документації покладено саме на кредитора - ТОВ «Атлантіс», а вимоги від 01.07.2015 року та 07.07.2015 року надати документи позивачем направлялись первісному боржнику - ДП «Фуршет Центр», який, як зазначає останній у відзиві на позов, не має можливості надати первинні бухгалтерські документи щодо виконання зобов'язання за основним договором у зв'язку з їх втратою. Як вже було встановлено вище, кредитор - ТОВ «Атлантіс», листом від 03.08.2015 року за №07-03/08/15 направив на адресу нового боржника - ТОВ «Астерс Груп» наступні документи: договір №ФЦ008170 від 16.02.2012 року, видаткову накладну №6843 від 17.09.2013 року; товарно-транспортну накладну, Акт звірки взаєморозрахунків, що свідчить про те, що кредитор виконав свій обов'язок, передбачений умовами договору переведення боргу.
Твердження апелянта про те, що видаткова накладна №6843 від 17.09.2013 року не містить посилання на договір, тому не є підтвердженням поставки товару за даним договором, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки кредитор відповідно до умов договору переведення боргу зобов'язаний був надати новому боржнику документи, що стосуються заборгованості, точний перелік таких документів сторонами не визначено і позивачем також не вказано, які саме документи повинен передати кредитор. При цьому певні невідповідності чи помилки при оформлені таких документів не може бути підставою для тверджень щодо неналежного виконання ТОВ «Атлантіс» зобов'язання щодо передачі документів, оскільки такі документи були передані позивачу в тій формі і в тому вигляді, в якій вони були складені та підписані сторонами за основним зобов'язанням, а новий боржник відповідно в силу приписів ст. 521 ЦК України має право висувати проти вимог кредитора свої заперечення, в тому числі і щодо підтвердження факту і вартості поставки та існування боргу.
Окрім того, суд звертає увагу, що умовами договору переведення боргу сторонами не передбачено строк виконання зобов'язання нового боржника перед кредитором, лише передбачено строк виконання зобов'язання первісного боржника перед новим і відповідальність за порушення цього строку. Тобто, кредитор за даним договором має право фактично у будь-який час надати новому боржнику документи та відповідно вимагати оплати боргу.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок Господарського суду Київської області, що, направивши на адресу позивача 11.09.2015 року первинні бухгалтерські документи щодо зобов'язання за основним договором поставки, відповідач-2 - ТОВ «Атлантіс» виконав, покладений на нього за договором обов'язок, що відповідно спростовує доводи позивача про істотне порушення з боку позивача умов договору переведення боргу.
Беручи до уваги наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року у справі №911/4322/15 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» на рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року у справі №911/4322/15 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2015 року у справі №911/4322/15 залишити без змін.
3. Справу №911/4322/15 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді В.Г. Суховий
А.О. Мальченко