24.03.2016 Справа № 904/874/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Салют" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі № 904/874/15
за позовом прокурора м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Житлово-будівельного кооперативу "Салют", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 89 345, 33 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі № 904/874/15 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено частково; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Салют" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" основний борг у розмірі 52 922, 51 грн., пеню у розмірі 5 185,08 грн., 3 % річних у розмірі 1 596, 12 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 928, 80 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.; провадження у справі в частині стягнення 16 712, 82 грн. припинено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2015 року у даній справі виправлено допущену описку в абзаці 2 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року та викладено його у наступній редакції: "Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Салют" на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" основний борг у розмірі 52 922, 51 грн., пеню у розмірі 5 185, 08 грн., 3 % річних у розмірі 1 596, 12 грн., інфляційні втрати у розмірі 12 928, 80 грн.".
19.05.2015 року у даній справі винесено додаткове рішення, яким стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Салют" до спеціального фонду Державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.
Не погодившись із рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року, Житлово-будівельний кооператив "Салют" подав апеляційну скаргу про скасування цього рішення повністю.
Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
У даному випадку, рішення, що оскаржується, складено у повному обсязі відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.04.2015 року, отже останній день подачі апеляційної скарги - 20.04.2015 року.
Апеляційна скарга на вказане рішення, згідно з штампом підприємства зв'язку на конверті, у якому скарга надійшла до господарського суду Дніпропетровської області, подана 15.03.2016 року, тобто з пропуском десяти місяців процесуального строку, встановленого для її подання.
Згідно ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В поданій апеляційній скарзі наведене клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги. В підтвердження поважності пропущення встановленого строку на подання апеляційної скарги відповідач послався на ті обставини, що не був обізнаний про розгляд судом першої інстанції вказаної справи та прийняття рішення у справі, так як на його юридичну адресу не надходило відповідних процесуальних документів від суду. За доводами відповідача, про існування рішення у справі останній дізнався лише після отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Однак, враховуючи доводи позивача, колегія суддів не вбачає поважності причини пропуску строку подання апеляційної скарги у зв'язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.12.2015 року у справі № 904/874/15 на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України повернуто апеляційну скаргу, подану Житлово-будівельним кооперативом "Салют" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у даній справі.
Апеляційна скарга відповідача, яка була повернута ухвалою апеляційного господарського суду від 04.12.2015 року, відповідно до її змісту була складена відповідачем 23.11.2015 року. У цій апеляційній скарзі відповідач також посилався на пропуск строку подання апеляційної скарги у зв'язку з його необізнаністю про прийняття рішення у справі та отримання ним вказаної інформації лише після відкриття виконавчого провадження та арешту майна.
Доказів, коли саме відповідач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, та, відповідно, довідався про існування оскаржуваного рішення відповідач до повторно поданої апеляційної скарги не надав.
Проте, враховуючи дату складання відповідачем першої апеляційної скарги, про існування оскаржуваного рішення відповідач знав щонайменше з 23.11.2016 року.
Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК України.
Якщо апеляційну скаргу подано повторно з пропуском передбаченого частиною першою статті 93 ГПК України строку, то її подання без клопотання про відновлення відповідного строку є підставою для повернення повторно поданої скарги згідно з пунктом 4 частини першої статті 97 ГПК України.
Як зазначено вище, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні (п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач був обізнаний про прийняте судом першої інстанції рішення щонайменше з 23.11.2016 року, недоліки попередньо поданої та повернутої апеляційної скарги відповідач своєчасно не усунув (з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги, тобто з 04.12.2015 року, сплинуло майже чотири місяці). При цьому, відповідач не наводить жодних доводів та не надає жодних доказів щодо поважності причин такого тривалого неусунення недоліків повернутої апеляційної скарги, як і не посилається на інші поважні обставини (не надає відповідні докази), які спричинили пропуск подачі апеляційної скарги з 04.12.2015 року.
Відтак, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.
Таким чином, оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які у даному випадку відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, відповідно, апеляційна скарга підлягає поверненню відповідачу.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Відхилити клопотання Житлово-будівельного кооперативу "Салют" про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі № 904/874/15 та відмовити у поновленні строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Салют" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2015 року у справі № 904/874/15 повернути без розгляду.
Додаток: апеляційна скарга б/н від 10.03.2016 року з додатками всього на 8-ми аркушах, у тому числі оригінал квитанції № НОМЕР_1 від 15.03.2016 року про сплату судового збору у сумі 2 010, 00 грн.; опис вкладення, конверт.
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя Н.В. Пархоменко
Суддя А.Є. Чередко