пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
про повернення апеляційної скарги
21.03.2016 справа № 26/5009/2887/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мартюхіної Н.О.
суддівСгари Е.В., Агапова О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від 22.02.2016 року
у справі№26/5009/2887/11 (суддя Ніколаєнко Р.А.)
за заявою кредитора до боржникаДержавної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Запоріжжя
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року по справі №26/5009/2887/11 повернуто Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя, (далі-ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя) заяву про визнання недійсним правочину (№9/08-27-10 від 22.02.2016р.)
Не погодившись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, кредитор - Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (бн від 02.03.2016р.) разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору (бн від 02.03.2016р.) та клопотанням про відновлення пропущених процесуальних строків(бн від 02.03.2016р.). В поданій апеляційні скарзі ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя просить суд апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі та скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року по справі №26/5009/2887/11, прийняти нове рішення, яким повернути справу на стадію ліквідаційної процедури.
Розглянувши апеляційну скаргу, клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду, а відтак підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції до скарги поданої ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та визначеному порядку (саме 1378,00 грн.).
У данному випадку заявником апеляційної скарги є орган доходів і зборів, який з 01.09.2015 року Законом позбавлений пільг щодо сплати судового збору. Разом з тим у п. 2 Прикінцевих положень Закону на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забеспечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" (в редакції із змінами та доповненнями) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
Таким чином, право суду відстрочити строк сплати судового збору або звільнити від його сплати закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Слід зазначити, що законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку відстрочити сплату, розстрочити або звільнити сторону від його сплати.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й державних установ, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
В обґрунтування клопотання апелянт посилається на те, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя є бюджетною установою, яка фінансується виключно за рахунок Державного бюджету України, відтак розрахунково-касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України лише в межах відкритих асигнувань. На підтвердження важкого матеріального стану ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя надає лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.01.2016 року №46/7/08-01-10-05-05, довідку №73 від 02.03.2016 року та роздруківку залишку коштів на рахунках (сальдівка КЕКВ станом на 19.02.2016р.). В сальдівкі КЕКВ визначено, під кододом КЕКВ2800, кількість залишку грошових коштів у сумі 594,00 грн. та дата останнього обороту, а саме 25.01.2016 року. Проте, дата подачі апеляційної скарги 02.03.2016 року (за штемпелем пошти на конверті та виідним номером на апелційній скарзі), доказів відсутності чи недостатності коштів для сплати судового збору саме на цю дату, апелянтом не надано. Тобто, в даному випадку скаржник не заперечує проти наявності грошових коштів в цілому, проте причини часткової сплати судового збору суду не вказує.
Як вбачається із клопотання, в даному випадку ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя просить відстрочити строк сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, проте вказує на відсутність коштів передбачених для сплати судового збору.
Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Відтак у колегії суддів відсутні підстави вважати, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя може бути сплачено судовий збір в межах терміну розгляду апеляційної скарги у разі задоволення клопотання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази на підтвердження фактичної можливості надходження коштів та оплати судового збору в межах розгляду апеляційної скарги (в даному випадку до ухвалення судового рішення) - ДПІ не надані.Доказів часткової оплати судового збору також не надано.
З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення строку сплати судового збору, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо клопотання скаржника про поновлення процесуального строку на звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року по справі №26/5009/2887/11, то воно не підлягає розгляду у зв'язку з поверненням апеляційної скарги заявникові.
Згідно ч. 4 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 86, п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року по справі №26/5009/2887/11.
Апеляційну скаргу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 22.02.2016 року по справі №26/5009/2887/11- повернути скаржнику.
Справу №26/5009/2887/11 - повернути господарському суду Запорізької області.
Додаток (на адресу скаржника): клопотання про відновлення пропущеного строку на 1 арк., апеляційна скарга на 3 арк. та додані до неї документи на 6 арк., клопотання про відстрочення сплати судового збору на 2 арк. та додані до нього документи на 3 арк.
Головуючий Н.О. Мартюхіна
Судді Е.В. Сгара
О.Л. Агапов