Справа №490/9268/15-к 24.03.2016
24 березня 2016 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області в складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2016 року, якою скаржнику повернуто скаргу на постанову слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 від 29 січня 2016 року про відмову в задоволенні його клопотання у кримінальному провадженні № 42015150000000220,
Учасники судового засідання:
прокурор ОСОБА_7
скаржник ОСОБА_5
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким зобов'язати відповідних службових осіб прокуратури Миколаївської області виконати вимоги ст. 214 КПК України, внести до ЄРДР відомості за ч.2 ст. 384 КК України, які ним викладені у клопотанні слідчому ОСОБА_6 від 26.01.2016р..
Ухвалою суду від 16.02.2016р. скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 від 29.01.2016р.про відмову в задоволенні клопотання повернута скаржнику, як така, що подана після закінчення строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт послався на порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного його застосування. Вказує на те, що керуючись ст.17 ЗУ «Про звернення громадян», він, не порушуючи строків, направив скаргу прокурору Миколаївської області на постанову слідчого про відмову в задоволенні його клопотання. Отримавши незадовільну відповідь направив слідчому судді скаргу не тільки на постанову слідчого від 29.01.2016р., а й на прийняте рішення прокурором ОСОБА_7 від 10.02.2016р. Зазначає, що згідно вимог ст.ст. 303, 304 КПК України він має право оскаржувати не тільки бездіяльність слідчого, а й прокурора. Вважає, що за таких обставин строк на оскарження постанови слідчого та рішення прокурора ним пропущений не був.
Приймаючи рішення про повернення скарги ОСОБА_5 , суд 1-ої інстанції зазначив, що 16.02.2016р. до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого від 29.01. 2016р. про відмову в задоволенні його клопотання, копію якої він отримав 05.02. 2016р. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 звернувся зі скаргою на постанову слідчого після закінчення строку на її оскарження, і не порушував питання про поновлення строку на оскарження, у відповідності до вимог ст. 117 КПК України, подана скарга була повернута скаржнику.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду 1-ої інстанції, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається, ОСОБА_5 копію постанови слідчого від 29.01.2016р. отримав 05.02.2016р. Однак, ОСОБА_5 скаргу на вказану постанову слідчого подав до суду після закінчення строку на її оскарження, тобто 16.02.2016р. При цьому питання про поновлення цього строку не порушував.
Згідно ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Тому посилання апелянта на те, що ним не було пропущено строку спростовуються, оскільки скарга була подана до суду після сплину десятиденного строку з дня отримання ОСОБА_5 копії оскаржуваної постанови слідчого.
По суті ОСОБА_5 оскаржує процесуальне рішення слідчого - постанову про відмову у задоволенні клопотання від 29.01.2016р. у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за № 42015150000000220 за ч.1 ст. 336 КК України.
У відповідності до вимог ст. 303 КПК України передбачено судовий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. В резолютивній частині постанови слідчого належним чином було роз'яснено скаржнику строк та порядок її оскарження. Проте, своїм правом на оскарження в судовому порядку постанови слідчого у передбачений законом строк ОСОБА_5 не скористався.
А тому є безпідставними доводи апелянта про те, що він не пропустив строк на оскарження рішення слідчого, оскільки спочатку звертався зі скаргою на це рішення до прокурора, відповідь від якого отримав 10.02.2016р.. Оскільки відповідь прокурора його не задовольнила , він звернувся до суду.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про те, що строк на оскарження постанови слідчого ОСОБА_5 пропущений є обґрунтованим.
Зі змісту ч. 2 ст. 304 КПК України вбачається, що скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За таких обставин є законною та обґрунтованою оскаржувана ухвала слідчого судді про повернення ОСОБА_5 скарги на постанову слідчого у зв'язку з закінченням строку на її оскарження, коли скаржником не порушується питання про поновлення цього строку. А тому підстав для скасування ухвали, як того просить апелянт, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2016 року, якою повернуто ОСОБА_8 скаргу на постанову слідчого відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6 від 29 січня 2016 року про відмову в задоволенні клопотання, - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча
Судді