Якимівський районний суд Запорізької області
іменем України
2/330/217/2016
Справа № 330/328/16-ц
"23" березня 2016 р. Якимівський районний суду Запорізької області
в складі: головуючого - Бойчевої Н.В.
при секретарі - Колєдаєвої Л.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ВДВС Якимівського РУЮ
про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи тим, що 23.05.2008 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі -ОСОБА_3) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник), був укладений кредитний договір № 58-0111010/ФКВ-08 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 18490,00 доларів США, на строк з 23.05.2008 по 22.05.2038 року. За умовами Кредитного договору ОСОБА_3 надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, грошові кошти, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, Іпотечний договір № 58-0111010/2ФКВІП-08 від 23.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1291, згідно з яким предметом іпотеки є:
- житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м., в тому числі житлова 52,9 кв. м., з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка, Якимівського району Запорізької області, що належить на праві власності Позичальнику.
02.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ТОВ «Український промисловий банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ТОВ «Український промисловий банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Український промисловий банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по Кредитному договору.
09.02.2016 року АТ «Дельта Банк» на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 52875350, стало відомо наступне:
- 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції, винесено постанову № 31647780 «про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м., в тому числі житлова 52,9 кв. м.. з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269043 від 14.03.2012).
- 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції, винесено постанову № 31647469 «про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м.. в тому числі житлова 52,9 кв. м.. з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269601 від 14.03.2012).
Станом на 19.02.2016 року, Позичальник умови Кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимога про виконання зобов'язань згідно умов Кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, за Позичальником наявна заборгованість у сумі: 903521,14 грн. (Дев'ятсот три тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 14 копійок) що складається:
- сума заборгованості за кредитом - 482491,55 (Чотириста вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто одна гривня 55 копійок);
- сума заборгованості за відсотками - 404712,11 (Чотириста чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 11 копійок),
- сума заборгованості за комісіями - 16317,48 (Шістнадцять тисяч триста сімнадцять гривень 48 копійок)
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека, як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»).
За змістом частини шостої ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»;
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до вищенаведеного, АТ «Дельта Банк» вважає що накладення вищезазначеного арешту(ів) на майно що передане в іпотеку АТ «Дельта Банк», порушує право АТ «Дельта Банк» як іпотекодержателя на переважне перед іншими кредиторами право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, встановлене ст.ст. 1,36 ЗУ «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі по тексту - Закон), відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
Таким чином, АТ «Дельта Банк» здійснює свою діяльність на підставі Закону, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з у правління та продає майно банку.
В судове засіданні представник позивача не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідачка та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився надавши суду заяву про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що 23.05.2008 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (надалі -ОСОБА_3) та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник), був укладений кредитний договір № 58-0111010/ФКВ-08 (далі - Кредитний договір), згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 18490,00 доларів США, на строк з 23.05.2008 по 22.05.2038 року. За умовами Кредитного договору ОСОБА_3 надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, грошові кошти, а Позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.
В забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором, був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, Іпотечний договір № 58-0111010/2ФКВІП-08 від 23.05.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 1291, згідно з яким предметом іпотеки є:
- житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м., в тому числі житлова 52,9 кв. м., з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка, Якимівського району Запорізької області, що належить на праві власності Позичальнику.
02.07.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ТОВ «Український промисловий банк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Український промисловий банк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ТОВ «Український промисловий банк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Український промисловий банк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідно до вищевказаного Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по Кредитному договору.
09.02.2016 року АТ «Дельта Банк» на підставі інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 52875350, стало відомо наступне:
- 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції, винесено постанову № 31647780 «про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м., в тому числі житлова 52,9 кв. м.. з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269043 від 14.03.2012).
- 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції, винесено постанову № 31647469 «про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», якою накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м.. в тому числі житлова 52,9 кв. м.. з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269601 від 14.03.2012).
Станом на 19.02.2016 року, Позичальник умови Кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимога про виконання зобов'язань згідно умов Кредитного договору. Однак зобов'язання не виконані, у зв'язку з чим, за Позичальником наявна заборгованість у сумі: 903521,14 грн. (Дев'ятсот три тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 14 копійок) що складається:
- сума заборгованості за кредитом - 482491,55 (Чотириста вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто одна гривня 55 копійок);
- сума заборгованості за відсотками - 404712,11 (Чотириста чотири тисячі сімсот дванадцять гривень 11 копійок),
- сума заборгованості за комісіями - 16317,48 (Шістнадцять тисяч триста сімнадцять гривень 48 копійок)
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону Укоаїни «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно частиною першою ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека, як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку»).
За змістом частини шостої ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:
- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до вищенаведеного, АТ «Дельта Банк» вважає що накладення вищезазначеного арешту(ів) на майно що передане в іпотеку АТ «Дельта Банк», порушує право АТ «Дельта Банк» як іпотекодержателя на переважне перед іншими кредиторами право задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, встановлене ст.ст. 1,36 ЗУ «Про іпотеку».
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015р. №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_1.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі по тексту - Закон), відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національного банку України.
Таким чином, АТ «Дельта Банк» здійснює свою діяльність на підставі Закону, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з у правління та продає майно банку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 208,209 ЦПК України, ст.ст. 514,516,572 ЦК України, ст.ст. 1,3,33,36,37 Закону України «Про іпотеку», ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позовні вимоги уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ВДВС Якимівського РУЮ про звільнення майна з-під арешту задовольнити повністю.
Зняти арешт, який накладено 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м.. в тому числі житлова 52,9 кв. м., з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка, -Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269043 від 14.03.2012).
Зняти арешт який накладено 14.03.2012 року Відділом державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на: житловий будинок, загальною площею 71,0 кв. м.. в тому числі житлова 52,9 кв. м., з усіма господарськими спорудами, яка знаходиться за адресою: вулиця Теплична буд. 14 (чотирнадцять), с. Володимирівка, Якимівського району Запорізької області, що знаходиться в іпотеці АТ «Дельта Банк» (Номер запису про обтяження: 12269601 від 14.03.2012).
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_1) на користь АТ ОСОБА_3» (ЄДРПОУ 34047020) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1378,00 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з моменту проголошення рішення, сторонами в той самий строк з моменту вручення копії рішення.
Суддя -