03 березня 2016 року м. Київ К/800/45351/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Калашнікової О.В.,
Сороки М.О.
Горбатюка С.А.
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 233/3167/15-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо стягнення з нього з 1 лютого 2015 року податку з пенсії в розмірі 15%, як з особи, яка постраждала внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС та інваліда 2 групи та стягнути з відповідача утриману суму податку та здійснити йому виплату пенсії з 1 лютого 2015 року як особі, постраждалої внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду 2 групи в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії пенсійного органу щодо стягнення з пенсії позивача податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15% є протиправними та такими, що порушують приписи Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо утримання з 1 лютого 2015 року сум податку на доходи фізичних осіб із розміру призначеної відповідно Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та нарахованої пенсії ОСОБА_4. Зобов'язано відповідача видати розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_4 без утримання сум податку на доходи фізичних осіб з 1 лютого 2015 року та сплатити недоотриману суму пенсії.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року скасовано постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2015 року та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, перебуває з 17.09.1990 року на обліку відповідача як отримувач пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі фактичних збитків (захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) відповідно до ст.ст. 50, 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01.02.2015 року відповідачем утримується з його пенсії податок на доходи фізичних осіб у розмірі 15%, оскільки розмір пенсії позивача перевищує 9490 грн.
Вважаючи такі дії органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до податкового законодавства сума відшкодування розміру шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виплата пенсій (основної та додаткової), визначених цим Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» є складовою соціального захисту цих категорій осіб, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, а тому норми п.п.165.1.3 п.165.1 ст.165 Податкового Кодексу України стосовно не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.18 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам віднесеним до категорії 1 надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету, відповідно до податкового та митного законодавства.
Пунктом 23 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам та прирівняним до них особам (ст.7 цього Закону) надаються пільги, зокрема, зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету, відповідно до податкового та митного законодавства.
Згідно до ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії не підлягають оподаткуванню.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014року внесені зміни до Податкового Кодексу України, які набули чинності з 01.01.2015 року.
Відповідно до п.п.164.2.19 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника включаються, зокрема, суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно з законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць ), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01 січня 2015 р. відповідно до ст.8 Закону України від 28.12.2014 р. № 80- VІІІ "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у сумі 1218 грн. на місяць .
Тобто, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, починаючи з 01.01.2015 р. податкові агенти, яким у даному випадку є Управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн.х3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.
Згідно п.168.3 ст. 168 Податкового кодексу України розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, провадиться податковим агентом, тобто - органами Пенсійного фонду України.
Крім того, п.168.3 ст.168 Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, провадиться податковим агентом.
Як встановлено судом попередньої інстанції, згідно відповіді Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області від 28.05.2015 р. розмір пенсійної виплати урахуванням з індексації складає 9490 грн. Отже, базою оподаткування є 5836 гривень (9490 - 3654,00) до якої застосовується ставка 15% . Розмір податку склав 875,40 гривень.
З урахуванням того, що позивачу пенсія призначена та виплачується на підставі ст.ст. 50, 54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", та саме п.18 ст.20 цього Закону та п.23 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" гарантовані державою компенсації та пільги - зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, колегія судів приходить до висновку, що саме податковим законодавством встановлюються пільги зі сплати податків, зборів.
Таким чином, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що Податковим кодексом України та Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VІІІ від 28.12.2014 року, які не визнані неконституційними, не передбачено пільг по сплаті податків та зборів для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, тобто, Управління Пенсійного Фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області є податковим агентом, який нараховує та виплачує пенсію позивачу, та правомірно утримує податок на доходи фізичних осіб зі ставкою податку 15 відсотків бази оподаткування.
Крім того, вірним є твердження суду апеляційної інстанції, що пенсія позивача не може розглядатися як різновид відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях базується на принципах, зокрема: соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розділ VIII вищезазначеного Закону визначає пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 та відповідно розмежовує поняття пенсій або компенсацій.
Так, статтями 49, 50, 51, 54 даного Закону визначені відповідні пенсії цим особам, та відповідно статтями 48, 52, 53 даного Закону компенсації.
З урахуванням викладеного судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що відшкодування державою шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи, реалізується саме шляхом надання компенсацій та пільг, передбачених цим Законом.
Виплата пенсій (основної та додаткової), визначених цим Законом є складовою соціального захисту цих категорій осіб, а не відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, вимоги п.п.165.1.3 п.165.1 ст.165 Податкового Кодексу України стосовно не включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сум відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Як вірно зазначено судом попередньої інстанції, посилання позивача на те, що він звільнений від сплати податків та зборів всіх видів на підставі ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є безпідставними з огляду на те, що спеціальним нормативно-правовим актом у сфері оподаткування є Податковий кодекс України, яким пільги щодо звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не встановлені.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: