22 березня 2016 року м. Київ К/800/3973/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Цуркана М.І. (головуючий),
Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради, треті особи - Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про визнання дій протиправними, що переглядається за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року,
У листопаді 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради (далі - Управління ЖКГ), треті особи - Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради, ФОП ОСОБА_5, про визнання дій протиправними.
Зазначав, що Управлінням ЖКГ проведено капітальний ремонт - влаштування (відновлення) підпірної стіни та асфальтобетонного покриття за адресою вул. Будного в м. Тернополі, чим порушено його права, як власника суміжної ділянки та готелю, розташованого на ній.
Посилаючись на порушення своїх прав, просив визнати протиправними дії Управління ЖКГ, пов'язані із проведенням вказаних будівельних робіт та зобов'язати демонтувати підпірну стіну та асфальтобетонне покриття.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року, провадження у справі в порядку адміністративного судочинства закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 0,1137 га, та будівлі готелю, що знаходиться по АДРЕСА_1.
13 грудня 2012 року Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення № 2184 «Про передачу на баланс», яким, з метою обслуговування та утримання в належному технічному стані об'єктів благоустрою, мереж та комунікацій, які забезпечують життєдіяльність міста, розташованих в межах червоних ліній вулиць та доріг, вирішено ФОП ОСОБА_5 безоплатно передати, а Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради прийняти на баланс підпірну стінку розташовану в межах червоних ліній по вул. С.Будного в м. Тернополі.
14 грудня 2012 року Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів Відділом технічного нагляду прийнято на баланс від ФОП ОСОБА_5 зазначену підпірну стінку.
В квітні 2013 року Управлінням ЖКГ, на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 квітня 2013 року № ТП 081131090339, проведено капітальний ремонт - влаштування (відновлення) підпірної стіни та асфальтобетонного покриття.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13 грудня 2012 року № 2184 «Про передачу на баланс»; визнано протиправними дії Відділу технічного нагляду Тернопільської міської ради, пов'язані з прийняттям від ФОП ОСОБА_5 на баланс підпірної стіни із бутового каменю, з влаштуванням дерев'яних огорож, довжиною 65,73 м., висотою в межах 1.0-1.5 м. шириною 0,5 м., яка розташована по вул. С.Будного в м. Тернополі.
З огляду на вказане, позивач вважає, що підстави, за яких Управління ЖКГ здійснило будівельні роботи, визнані незаконними, а відтак, і дії самого відповідача є протиправними.
Закривши провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що виконуючи будівельні роботи, Управління ЖКГ не здійснювало управлінських функцій.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким висновком судів.
Положеннями частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 7 статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вчиняючи дії з проведенням будівельних робіт (капітальний ремонт - влаштування (відновлення) підпірної стіни та асфальтобетонного покриття), Управління ЖКГ діяло, як суб'єкт господарювання, а не як суб'єкт власних повноважень.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати оскаржувані рішення такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 2 лютого 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді М.І.Цуркан
А.В.Єрьомін
О.В.Кравцов