03 березня 2016 року м. Київ К/800/40135/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у справі за позовом Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області до Комунального підприємства "Генічеське державне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради, третя особа: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про скасування рішень про державну реєстрацію права власності,
Стрілківська сільська рада Генічеського району Херсонської області звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та ухвали суду про закриття провадження в частині вимог, просила визнати нечинним та скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комунального підприємства «Генічеське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради від 09.03.2006 року: про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі господарського комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 10035581, номер запису 63 в книзі 1; про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі складського комплексу, за адресою: АДРЕСА_2, за реєстраційним номером 10036808, номер запису 62 в книзі 1; про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі гаражного комплексу, за адресою: АДРЕСА_3 за реєстраційним номером 10036140, номер запису 64 в книзі 1.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року та прийнято нову постанову, якою у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як встановлено, 09.03.2006 року, за заявою ФОП ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу 78-А від 26.07.2005 року Херсонської товарної біржі «Алмаз», додаткових угод №№ 2, 3, 4 від 27.10.2005 року, рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року по справі № 13/341-ПД-05, були прийняті рішення: № 14072490 про реєстрацію за третьою особою права приватної власності на нежитлові будівлі гаражного комплексу по АДРЕСА_3; № 14073360 про реєстрацію за третьою особою права приватної власності на нежитлові будівлі складського комплексу по АДРЕСА_2; № 14071745 про реєстрацію за третьою особою права приватної власності на нежилі будівлі господарського комплексу по АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої вимоги про скасування зазначених рішень, позивач посилався на те, що ухвалою Вищого господарського суду України від 13.09.2007 року було скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року і направлено справу на новий судовий розгляд після чого ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.11.2007 року було припинено провадження у справі. Отже, судове рішення, яке було підставою для прийняття оскаржених рішень про реєстрацію права власності, було згодом скасоване, а тому ці рішення також належить скасувати.
Згідно пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерством юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (чинного та в редакції на час проведення оскаржуваної реєстрації) для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до приписів пункту 3.1 Тимчасового реєстратор: установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав; перевіряє угоди, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені; приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності; видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів.
При цьому, пунктом 3.5 Тимчасового положення, у вказаній редакції, передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.
Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.
Відповідно до пункту 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення, у вказаній редакції, до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна відноситься, зокрема, рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.
За приписами ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (чинних та в редакції на час проведення оскаржуваної реєстрації) у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
У відповідності із частиною 3 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у вказаній вище редакції, відмова у держаній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Оскаржені рішення від 09.03.2006 року №№ 14072490, 14073360, 14071745 про реєстрацію за третьою особою права приватної власності на об'єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, були прийняті відповідачем за заявами ФОП ОСОБА_2, на підставі договору купівлі - продажу 78-А від 26.07.2005 року Херсонської товарної біржі «Алмаз», додаткових угод №№ 2, 3, 4 від 27.10.2005 року, рішення Господарського суду Херсонської області від 20.10.2005 року по справі № 13/341-ПД-05, яке набрало законної сили.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що у даному випадку державна реєстрація прав на нерухоме майно проводилась за заявою заінтересованих осіб з дотриманням вимог закону щодо перевірки заявлених прав, наявності правовстановлювальних документів, встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав. Отже, підстави для відмови відповідачем у реєстрації зазначених прав за третьою особою були відсутні.
Посилання позивача на те, що він направляв на адресу КП «Генічеської БТІ» постанову Вищого господарського суду від 13.09.2007 року лист від 19.12.2007 року з проханням скасувати рішення про реєстрацію прав власності за третьою особою, не підтверджено доказами їх отримання адресатом.
Крім того, за правилами п. 3.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, у вказаній редакції, у разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно. У разі необхідності із заявою про скасування запису в Реєстрі прав може звернутися попередній власник, якщо право не було зареєстровано новим власником.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах не мав повноважень на прийняття рішень про реєстрацію виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно за власною ініціативою. Реєстрація таких прав проводилась відповідачем лише на підставі відповідних заяв установленої форми, з чітким дотриманням порядку, визначеного законом.
На момент подання позову (07.10.2014 року) реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Україні проводиться Державною реєстраційною службою України та її територіальними органами. У КП «Генічеської БТІ» відсутні повноваження на здійснення державної реєстрації права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами, права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном та КП «Генічеське БТІ» не має повноважень на вчинення дій щодо внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування рішення державного реєстратора та скасування записів Державного реєстру прав.
Проте, позивачем вимог до відповідного територіального органу реєстраційної служби не заявлено. Позивачем заявлені вимоги лише до КП «Генічеське БТІ», яке станом на момент пред'явлення даного позову не виступає суб'єктом спірних правовідносин.
Також, суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував, що права позивача у спірних правовідносинах не порушуються, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо прав власності позивача на нерухоме майно, рішення щодо реєстрації прав на яке просить скасувати позивач. При цьому, попереднім власником вказаного майна є ВАТ «Голос України».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Стрілківської сільської ради Генічевського району Херсонської області відхилити, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: