ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
22.03.2016Справа № 910/4824/16
Суддя Мельник В.І., розглянувши
позовну заяву Публічне акціонерне товариство "ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ"
до Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "ПІВДЕНКОМБАНК" Штогріна Ірина Вікторівна
третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна
про про визнання договору недійсним
Розглянувши та дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, Господарський суд м. Києва дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Так, не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини з підстав, викладених нижче.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".
Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на звортній сторінці прошитої копії документа, напису "Згідно з оригіналом" та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.
Проте, всі додані до позовної заяви б/н ( вхід.№ 4824/16 від 14.03.2016р.), копії документів не відповідають зазначеним вище вимогам.
Крім того, долучена ксерокопія довіреності від 01.03.2016р. на представника ОСОБА_3 також не засвідчена належним чином, у зв'язку з чим не може бути прийнята судом в якості належного доказу, що підтверджує повноваження зазначеної особи на підписання позову та засвідчення копій документів.
При цьому, п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що позовна заява підлягає поверненню, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (ч. ч. 3-6 ст. 28 ГПК України), і на ці документи немає посилання в заяві.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява б/н ( вхід.№ 4824/16 від 14.03.2016р.) підписана особою, якої відсутнє підтвердження повноваження представника позивача.
Не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011, за подання позовних заяв справляється судовий збір, розмір ставок якого визначено в статті 4 згаданого Закону.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинної з 01.11.2011) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. визначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви та подаються до господарського суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви б/н ( вхід.№ 4824/16 від 14.03.2016р.) вбачається, що в якості доказу сплати судового збору, позивачем додано ксерокопію квитанції №1058 від 11.03.2016р. на суму 1 378 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору.
Не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів,відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Отже, докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів подаються оригінали опису вкладення в поштовий конверт та документа, що підтверджує надання поштових послуг.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви б/н ( вхід.№ 4824/16 від 14.03.2016р.) опис вкладення та документа, що підтверджує надання поштових послуг, як того вимагає зазначена норма чинного законодавства України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Примітка: Зазначаємо, що витребування додаткових доказів з ініціативи господарського суду, а не за клопотанням сторін, які з різних причин не можуть подати ті чи інші докази, не передбачено статтею 38 Госодарського процесуального кодексу України, та суперечить принципу змагальності, закріпленому в пункті 4 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.п. 1, 3, 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя В.І. Мельник