ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.03.2016
Справа №910/775/16
а позовом
Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-БЛІК"
про
стягнення 12 851,79 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - не з'явився.
Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 12 851,79 грн., з яких 9 373,77 грн. - заборгованість за активну електроенергію, 2 473,62 грн. - пеня за договором про постачання електричної енергії №3046 від 27.11.2007, 140,67 грн. - 3% річних, 863,73 грн. - інфляційні втрати.
Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35/37.
Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).
Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.11.2007 між Публічним акціонерним товариством "А.Е.С. Київобленерго" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК-БЛІК» (надалі - Споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії №3046 (надалі - Договір).
Відповідно до умов договору згідно з яким Позивач зобов'язується продавати електроенергію Відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю 110 кВт., а відповідач зобов'язується оплачувати вартість використаної (купленої) ним електроенергії та здійснювати інші платежі, передбачені умовами Договору.
На момент укладення Договору, з метою фіксації обсягу спожитої електричної енергії, Відповідачу було встановлено розрахунковий прилад обліку (електролічильник) №42410, тип СТКЗ-10Q2H4Mt, що відображено в Додатку №7 Договору Таблиця 7.1. «Перелік засобів обліку».
23.06.2014 відповідно до Завдання на перевірку від 03.06.2014 вказаний лічильник було демонтовано з показниками 1572 та встановлено лічильник №03035334, тип NP-06TDMNE3FD з початковими показниками 000001, що також підтверджується Актом №068947 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому від 23.06.2014.
Матеріалами справи підтверджено, що Позивач належним чином виконав свої зобов'язання згідно умов Договору та постачав електричну енергію Відповідачу. Однак, починаючи з 01.01.2015 всупереч умовам Договору №3046 від 27.11.2007 та Правилам користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31 липня 1996 року № 28 (надалі - Правила), Відповідач припинив здійснювати оплату спожитої електричної енергії.
Дані про фактичні покази лічильника у відповідності до Додатку №6 Договору «Поряд зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку» Відповідач до розрахункового відділу Ірпінського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» надав лише у січні 2015 року з попередніми показниками 2500, показниками на звітну дату 4050, про що свідчить звіт про використану електроенергію та доданий позивачем до позовної заяви Додаток 6.
01 квітня 2015 року представником Позивача було знято показники лічильника №03035334 та зафіксовано показники 004503,78, що підтверджується завданням на зйом показників №К125567D від 01.04.2015, (Додаток 7 до позовної заяви).
Згідно зафіксованих показників Відповідачу було виставлено до оплати Рахунок-фактуру з активну електроенергію №8068831356 за квітень 2015 року від 16.04.2015 року на суму 5 734,28 грн, який наявний в матеріалах справи. Даний рахунок Відповідачем оплачено не було, у зв'язку із чим, 29 квітня 2015 року Товариством була направлена Претензія. Вказана претензія Відповідачем була проігнорована, а заборгованість не сплачена.
26 листопада 2015 року представником Позивача було знято показники лічильника №03035334 та зафіксовано показники 004503,78, що підтверджується завданням на зйом показників №К125567D від 01.04.2015 (Додаток 10 до позовної заяви).
Згідно зафіксованих показників Відповідачу було виставлено до оплати рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію №8028394404 за листопад 2015 року від 11.11.2015 року на суму 9 373,77 грн. (Додаток 11 до позовної заяви).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені даним Договором, Сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
Пунктом 2.3.3 Договору встановлено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку №6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладу обліку» (Додаток 14).
Таким чином, станом на час винесення рішення у справі заборгованість за спожиту активну електричну енергію ТОВ «БК-БЛІК» складає 9 373,77 грн. Помісячний розрахунок заборгованості ТОВ «БК-БЛІК» доданий Позивачем до позовної заяви (Додаток 15).
У відповідності до п. 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу активну електричну енергію на загальну суму 9 373,77 грн.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка складає 29 373,77 грн.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зважаючи на встановлені обставини справи, а також вимоги правових норм викладених вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 9 373,77 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 Договору, з порушення термінів, визначених в Додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.
Відповідно до пункту 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його законним та обґрунтованим, а вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати боргу за активну електричну енергію підлягає задоволенню в сумі 2 473,62 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.
Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши розрахунок в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 140,67 грн. та 863,73 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-БЛІК" (03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35/37, ідентифікаційний код 33238050) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-Б вул., ідентифікаційний код 23243188) 9 373 (дев'ять тисяч триста сімдесят три) грн. 77 коп. основного боргу, 2 473 (дві тисячі чотириста сімдесят три) грн. 62 коп. пені, 140 (сто сорок) грн. 67 коп. 3% річних, 863 (вісімсот шістдесят три) грн. 73 коп. інфляційних втрат, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.03.2016
Суддя І.І. Борисенко