ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.03.2016Справа №910/5641/15-г
За позовом: публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ТРАНЗИТ";
про: дострокове стягнення 145.063.128,89 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Новохатній О.В. - за довіреністю від 21.09.2015, № 101;
відповідача: не з'явилися.
Публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" звернулося до господарського суду міста Києва із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ТРАНЗИТ" про дострокове стягнення 145.063.128,89 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії від 31.08.2012 № 85К-01Ю, відповідач грошові кошти надані останньому позивачем в якості кредиту, в термін, встановлений договором, позивачеві не повернув. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості та звернення останнього до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача 145.063.128,89 грн, з яких: 120.000.000,00 грн - поточна заборгованість за кредитом, 880.000,00 грн - поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 22.080.000,00 грн - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та 2.103.128,89 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/5641/15-г.
Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що на думку відповідача, зобов'язання останнього перед позивачем за укладеним між сторонами спору договором про надання вiдкличної відновлюваної кредитної лінії від 31.08.2012 № 85К-O1Ю є припиненим на підставі ст. 606 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач є боржником позивача за договором про надання вiдкличної відновлюваної кредитної лiнiї вiд 31.08.2012 № 85К-O1Ю та кредитором за договорами банківського вкладу "Стандарт" від 16.04.2014 № 14724Д-02Ф, від 16.04.2014 № 14725Д-02Ф, від 16.04.2014 № 14727Д-02Ф, від 16.04.2014 № 14726Д-02Ф, внаслідок відступлення прав вимоги фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на загальну суму 121.126.075,70 грн.
В судовому засіданні 16.03.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
На підставі постанови правління національного банку України від 23.05.2014 № 305 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про запровадження з 26.05.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК".
Відповідно до постанови правління національного банку України від 24.09.2014 № 598 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.09.2014 № 101 "Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" та призначено уповноваженою особою фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 26.09.2014 по 26.09.2015 включно.
Між публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК", як кредитодавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ТРАНЗИТ", як позичальником, (далі - відповідач) укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 31.08.2012 № 85К-01Ю, з урахуванням додаткових угод від 07.02.2014 № 6 та від 22.04.2014 № 8 (далі - Договір) у відповідності до предмету якого позивач відкриває відповідачу відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в сумі 120.000.000,00 грн зі сплатою 24 % річних від суми кредиту з кінцевим строком повернення кредиту до 20.11.2015 включно.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) на цілі, визначені п. 1.1 Договору, шляхом зарахування на поточний рахунок № 26005022297001, відкритий відповідачу.
Відповідно до п. 2.3 Договору моментом (днем) повернення траншу кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок позивача, зазначений в п. 2.1 Договору, грошових коштів на суму траншу кредиту.
Згідно з п. 2.6 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії.
Відповідач, зокрема, зобов'язаний повернути позивачу в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів у строк, визначений п. 1.1 Договору (п. 3.3.6 Договору).
У разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених Договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання відповідачем умов, встановлених п. 3.3.6 Договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим Договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості відповідачем.
У відповідності до п. 3.2.10 Договору, позивач, зокрема, має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, штрафних санкцій та інших платежів, які пов'язані з Договором, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за цим Договором, та/або при настанні подій, що впливають на його здатність або бажання виконати грошові зобов'язання за цим Договором, з надсиланням відповідачеві відповідного повідомлення.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Укладений між сторонами спору Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, позивачем, на підставі Договору, були надані відповідачу в користування грошові кошти в загальній сумі 159.213.525,00 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, яка наявна в матеріалах справи.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Договором повністю.
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його зобов'язання за Договором, відповідач в термін, встановлений Договором, суму кредиту позивачеві не повернув, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 145.063.128,89 грн, з яких: 120.000.000,00 грн - поточна заборгованість за кредитом, 880.000,00 грн - поточна заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 22.080.000,00 грн - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом та 2.103.128,89 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту.
За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Суд відзначає, будь-яких доказів щодо повернення відповідачем позивачеві суми кредиту в розмірі 120.000.000,00 грн, сторонами спору суду не подано.
Перевіривши наданий позивачем, арифметичний розрахунок суми основної заборгованості та сум поточної та простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, що заявлені до стягнення, суд вважає їх обґрунтованими у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 120.000.000,00 грн - поточної заборгованості за кредитом, 880.000,00 грн - поточної заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та 22.080.000,00 грн - простроченої заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи спір в частині застосування до відповідача господарських санкцій, шляхом стягнення з останнього штрафу та пені, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 2.103.128,89 грн пені за порушення строків повернення кредиту є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.
Заперечення представника відповідача, викладені у відзиві на позов судом відхилені з урахуванням такого.
Фізична або юридична особа, яка внесла кошти на депозит в установі банку, є кредитором банку з майновими вимогами щодо одержання відсотків або іншого доходу, обумовленого договором банківського вкладу, за користування банком грошовими коштами вкладника, а також повернення суми вкладу після закінчення строку дії договору банківського вкладу (депозиту) або на першу вимогу вкладника.
Відповідно до укладеного між сторонами спору Договору відповідач є боржником позивача, а останній є кредитором відповідача. Після укладення між відповідачем з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договорів відступлення, відповідач набув право вимоги за договорами банківського вкладу, та відповідно, став кредитором позивача.
Таким чином, між сторонами у справі існують взаємні зустрічні грошові зобов'язання на підставі укладеного між ними Договору та договорів банківського вкладу, що не свідчить про те, що відбулось поєднання боржника і кредитора в одній особі у зобов'язаннях відповідача та позивача за Договором, оскільки обидві сторони цього договору продовжують об'єктивно існувати із збереженням за ними всіх прав та обов'язків. Таким чином, зобов'язання за укладеним між сторонами спору договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії від 31.08.2012 № 85К-01Ю не припинилось, що також встановлено в рішенні господарського суду Донецької області від 16.07.2015 № 908/2788/15 яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 908/2788/15.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача та підлягають стягненню до державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ТРАНЗИТ" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 37265219, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПІВДЕНКОМБАНК" (83015, м. Донецьк, проспект Ватутіна, буд. 33-А; ідентифікаційний код 19358767, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 120.000.000 (сто двадцять мільйонів) грн 00 коп.; поточну заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 880.000 (вісімсот вісімдесят тисяч) грн 00 коп.; прострочену заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 22.080.000 (двадцять два мільйони вісімдесят тисяч) грн 00 коп.; пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 2.103.128 (два мільйони сто три тисячі сто двадцять вісім) грн 89 коп.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСУРС-ТРАНЗИТ" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8; ідентифікаційний код: 37265219) в дохід державного бюджету України судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в сумі 73.080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23 березня 2016 року
Суддя С.В. Балац