Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "21" березня 2016 р. Справа № 906/1744/15
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представника позивача: ОСОБА_1- дов. б/н від 17.03.2016р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Малинського виробничого комунального житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства
до Обслуговуючого кооперативу "Промінь-плюс"
про стягнення 44213,15 грн.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 44213,15 грн. заборгованості за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.02.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.03.2016р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку (а.с.23), згідно якої станом на 21.03.2016р. заборгованість відповідача складає 49532,50грн.
Пояснив, що в межах позовних вимог заборгованість відповідача не змінилась та становить 44213,15грн.
В судовому засіданні надав акти здачі-прийняття робіт за період 2013-2015 років, якими підтверджує факт надання відповідачу послуг з вивезення твердих побутових відходів.
На підтвердження частково проведених відповідачем розрахунків за період листопад 2015р. - лютий 2016р. надав банківські виписки (а.с.58-63).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20). Вимоги суду, викладені в ухвалі від 18.02.2016р. відповідачем не виконано.
Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте, правом на участь в судовому засіданні не скористався, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-
03.01.2012р. між Виробничим комунальним житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством (виконавець, позивач) та Обслуговуючим кооперативом "Промінь-Плюс" укладено договір про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів (а.с. 9).
Відповідно до п. 1.1 договору, споживач доручає, а виконавець надає йому послуги із прибирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у споживача, на умовах цього Договору.
За умовами п. 2.1 договору, щомісячна вартість послуг становить 697,82 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до п. 3.1 договору сторони встановили, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із збирання та вивезення побутових відходів вноситься не пізніше 15 числа після розрахункового місяця.
Згідно п.3.4 договору виконавець періодично здійснює перерахунок вартості фактично наданих послуг та повідомляє Споживача про результати перерахунку.
На підставі рішення виконавчого комітету Малинської міської ради від 20.06.2012р. № 14 "Про затвердження норм вивезення твердих побутових відходів" позивачем здійснено перерахунок вартості послуг, яка з 01.10.2012р. становить 1853,57грн./міс. Таку вартість сторонами погоджено у додатку до договору від 03.01.2012р. (а.с. 10).
Пунктом 4.2.1. відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно, у встановлений Договором термін сплачувати надані послуги.
Договір діє з 01 січня 2012 р. до 31 грудня 2012 року і набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього Договору або його перегляд (п. 6.1 договору).
На виконання умов договору позивач протягом січня 2013 року - жовтня 2015 року надав відповідачу послуги з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 63031,56 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 28-54).
Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату отриманих від позивача послуг здійснював не у повному обсязі, внаслідок чого у нього, за даними позивача, станом на день звернення з позовом до суду утворилась заборгованість в сумі 44213,15 грн. Факт заборгованості у вищезазначеній сумі сторони закріпили в акті звірки розрахунків станом на 31.10.2015 р. (а.с.8).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг із вивезення твердих побутових відходів від 03.01.2012р.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов договору були надані відповідачу послуги на загальну суму 63031,56 грн. (а.с.28-54), що вказує на належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, пунктом 3.1 Договору сторони визначили порядок оплати отриманих послуг, а саме не пізніше 15 числа після розрахункового місяця.
Проте, як вказує позивач, станом на дату звернення до суду, а саме на 18.02.2016 р. у відповідача перед позивачем існувала заборгованість за отримані послуги в розмірі 44213,15грн.
Однак, при дослідженні матеріалів справи суд встановив, що при звернені з позовом до суду позивачем не враховані оплати, які були здійснені відповідачем 20.11.2015 р., 25.01.2016р., 01.02.2016р. та 11.02.2016р. на загальну суму 3950,00грн. (а.с. 58-63).
Таким чином, в частині стягнення 3950,00грн. заборгованості суд відмовляє, оскільки розрахунки в цій частині були здійснені до моменту звернення з позовом до суду.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг в сумі 40263,15грн., з підписаного між сторонами акту звірки розрахунків (а.с. 64) вбачається, що відповідач погоджується з тим, що має заборгованість перед позивачем.
Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 40263,15 грн.
В частині стягнення 3950,00 грн. заборгованості суд відмовляє за безпідставністю вимог.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін (ст. 32 ГПК України).
За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався.
У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Промінь-плюс" (Житомирська область, м. Малин, вул. Фрунзе, 24, код ЄДРПОУ 37777553)
на користь Малинського виробничого комунального житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства (Житомирська область, м.Малин, вул. Українських повстанців 27, код ЄДРПОУ 03330198)
- 40263,15 грн. заборгованості;
- 1378,00 грн. судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 23.03.16
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2- позивачу (згідно заяви) (рек. з повід)
3- відповідачу (рек. з повід.)