61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
22.03.2016 Справа № 905/369/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі суудового засідання ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:
за позовом - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» м. Київ
до відповідача - Малого приватного виробниче-впроваджувального
підприємства «Гермес» м. Донецьк
про стягнення 501088352,29грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2 - довіреність від 15.02.2016р.,
від відповідача - ОСОБА_3 - довіреність №23 від 19.02.2016р.
Позивач, ПАТ «Дельта Банк», звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до МПВВП «Гермес» м. Донецьк про стягнення 501088352, 29грн., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 293020600,03грн., заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 168794403,16грн., пеня в розмірі 36907939,59грн., три проценти річних в розмірі 2365409,51грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.
27.08.2015р. господарським судом прийняте рішення, яким позов задоволений частково, стягнуто з МПВВП «Гермес» на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 168794403,16грн., три проценти річних в розмірі 2365409,51грн., стягнуто з МПВВП «Гермес» в державний бюджет України судовий збір в розмірі 24962,38 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено. В подальшому рішення оскаржене до апеляційної та касаційної інстанцій. Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2016р. рішення та постанова скасовані в частині відмови у позові щодо стягнення основного боргу та пені, справа в цій частині передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
09.02.2016р. згідно протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляду судді Уханьовій О.О.
Під час розгляду справи по суті сторонами в судових засіданнях надавались письмові пояснення по справі та заперечення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
27.06.2008р. ВАТ «Кредитпромбанк» (дал - банк) та МПВВП «Гермес» (далі - позичальник) підписаний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ (кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого банк надає відповідачу кредит в сумі 293020600,03грн. (п. 1.1 в редакції договору про внесення змін № 20 від 15.12.2009р. до договору).
За своєю правовою природою договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. є кредитним договором. За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з моменту укладання сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору та термін його кінцевого повернення, визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п. 3.4.5 цього договору.
У відповідності до п. 2.1 кредитного договору банк надає позичальнику кредити на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.
Відповідно до п. 2.3 кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума та валюта кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, додаток, рахунок-фактуру).
Згідно додаткової угоди №1 від 27.06.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 8610174,71доларів США, що складає еквівалент 5473380,09євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди № 2 від 27.06.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 8101954,92євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №3 від 08.07.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 795600,00євро, строк повернення 26.06. 2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди № 4 від 10.07.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 1180206,13євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди № 5 від 15.07.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 1000000,00 євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №6 від 24.07.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 77888,76євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №7 від 19.08.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 107305,70євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №8 від 15.09.2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 137273,89євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №9 від 26.09.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 2200000,00доларів США, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №10 від 09.10.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 137408,02євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №11 від 20.10.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 309932,51євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №12 від 27.10.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 418973,78євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №13 від 05.11.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 435237,39 євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №14 від 12.11.2008р. до кредитного договору, банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 22706,05євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №15 від 18.11.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 116759,64євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №16 від 11.12.2008р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 534500,25євро, строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 16% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 18% річних.
Згідно додаткової угоди №17 від 03.08.2009р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 269396320,38грн., строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 20% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних.
Згідно додаткової угоди №18 від 29.09.2009р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 2665772,82грн., строк повернення 26.06.2014р. процентна ставка встановлюється 20% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних.
Згідно додаткової угоди №19 від 29.10.2009р. до кредитного договору банк надає позичальнику кредит згідно з цією додатковою угодою в сумі 20958506,83грн., строк повернення 28.10.2010р. процентна ставка встановлюється 20% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 22% річних.
У відповідності до договору про внесення змін №19-3 від 02.12.2009р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.11.2009р. у розмірі 18,4% річних; при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.10 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою з 01.11.2009р. у розмірі 20,4% річних. У відповідності до договору про внесення змін №20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється з 01.04.2011р. на рівні KievPrime (3міс. станом на 01.04.11) + 7,85% річних, що дорівнює 12,85% річних, при невиконанні позичальником умов, передбачених п. 3.4.11 кредитного договору, банк має право встановити процентну ставку за кредитом за цією додатковою угодою у розмірі 14,85 % річних. У відповідності до договору про внесення змін №20-10 від 31.10.2011р. до кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 12,85% починаючи з 01.07.2011р. Відповідно до договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р. до кредитного договору, позичальник зобов'язується погасити кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 28.12.2016р.
Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними додатковими угодами, але в будь-якому випадку не пізніше 28.12.2016р. включно (п. 3.4.5 кредитного договору в редакції договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р.).
У відповідності до п. 3.4.3 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №20-17 від 01.04.2013р.) позичальник зобов'язується сплачувати банку проценти за кожним кредитом, наданим згідно з додатковими угодами, згідно з наступним графіком: залишок заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за період з 01.06.2010р. по 31.01.2013р. не пізніше 31.07.2013р.; проценти, що будуть нараховані за період з 01.02.2013р. по 31.07.2013р. - не пізніше 31.07.2013р., починаючи з 01.08.2013р. по 30.11.2016р. - сплата процентів в розмірі 100% від нарахованих з першого по останнє число кожного місяця - щомісячно до 05 числа місяця, наступного за місяцем нарахування та у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом, вказаним у відповідній додатковій угоді; сплата процентів з 01.12.2016р. по 27.12.2016р. - не пізніше 28.12.2016р. включно.
У відповідності до п. 3.1.6 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №20-9 від 07.07.2011р. до кредитного договору) у разі недотримання позичальником умов цього договору та додаткових угод, а також у разі погіршення фінансового стану позичальника, банк має право дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними. За наявності обставин, визначених п. 3.1.6 цього договору, банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу де зазначає термін для дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих відсотків, комісій. У разі невиконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредитів та нарахованих процентів, комісій, що міститься в письмовому повідомленні-вимозі банку в термін, визначений таким письмовим повідомленням-вимогою, остаточній термін повернення кредитів, визначений п. 3.4.5 цього договору змінюється. Таким терміном буде вважатись термін, визначений банком у письмовому повідомленні-вимозі, при настанні якого позичальник має виконати вимогу банку щодо дострокового повернення кредитів, сплати процентів та комісій.
Позичальник зобов'язаний, у разі порушення умов цього договору та додаткових угод достроково повернути на вимогу банку всю заборгованість за кредитами у строк, вказаний банком, та сплатити проценти за фактичний строк користування кредитами (п.3.4.10 кредитного договору).
Господарський суд, дослідивши договорів, прийшов до висновку, що сторонами в даному кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК Українивстановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Банком належним чином виконаі умов договору щодо надання коштів, факт видачі кредиту підтверджується меморіальними ордерами та банківськими виписками, які наявні в матеріалах справи. Крім того, позичальник не заперечив одержання кредитних коштів.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2013 р. ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) та позивачем, ПАТ «Дельта Банк» (покупець) підписаний договір купівлі-продажу прав вимоги (договір купівлі-продажу) , який посвідчений нотаріально за реєстровим номером - №1360.
Відповідно до умов цього договору продавець погодився продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець погодився купити права вимоги, прийняти їх та сплатити загальну купівельну ціну (п.2.1 Договору купівлі-продажу). Термін «права вимоги» в цьому договорі означає всі права (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитним договорами та договорами забезпечення.
Перелік кредитних договорів, укладених ПАТ «Кредитпромбанк» з позичальниками, права вимоги за якими передані ПуАТ «Дельта Банк», наведений в додатку №1 до цього договору, в якому в тому числі зазначений кредитний договір №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.
Права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги (п. 2.3 договору).
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.06.2013р.
26.06.2013р. ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Кредитпромбанк» листом за №2/01-17/6427 повідомили відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р. перейшло до позивача.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором №3.3ДС/190/2008-КЛТ від 27.06.2008р., у тому числі строкової заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, пені за несвоєчасну сплату відсотків та три відсотки річних за несвоєчасну сплату відсотків.
Позивач доводить банківськими виписками, що строкова заборгованість за кредитом за додатковими угодами №17 від 03.08.2009р., №18 від 29.09.2009р., №19 від 29.10.2009р. до кредитного договору (строк повернення кредиту - 28.12.2016р.) становить 293020600,03грн., які і заявлені до стягнення.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 3.1.6 кредитного договору сторони встановили, що банк рекомендованим листом надсилає на адресу позичальника письмове повідомлення-вимогу, де зазначає термін для дострокового повернення кредиту, який у випадку невиконання відповідачем повідомлення-вимоги є остаточним терміном повернення кредиту. Одночасно у відповідності до п. 3.4.10 кредитного договору відповідач зобов'язаний у разі порушення умов цього договору достроково повернути на вимогу банку всю заборгованість за кредитами у строк, вказаний банком.
У відповідності до п.п. 3.1.6, 3.4.10 кредитного договору у випадках, передбачених кредитним договором, строк дострокового повернення кредиту має бути встановлений у письмовій вимоги позивача.
25.02.2016р. позивачем не адресу відповідача, яка повідомлена саме останнім, 61103, м. Харків, а/с №495 направлена претензія в звимогою дострокової сплати коштів протягом 10 календарних днів з моменту направлення. Ця вимога отримана відповідачем, про що повідомлено суд представником останнього в судовому засіданні.
При розгляді по суті вимоги позивача про стягнення кредиту, суд враховує правову позицію, викладену у п. п. 1.7-1 , 1.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», згідно якої господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.
Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Оскільки, на момент прийняття рішення, сплив строк для самостійного повернення відповідачем коштів, господарський суд стягує з останнього на користь банку293020600,03грн. заборгованості по кредиту.
Крім того, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені в розмірі 36907939,59грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 07.12.2014р. по 07.06.2015р.
Відповідно до п. 3.4.9 кредитного договору позичальник зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним сплатити банку пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитом чи за процентами.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Указом Президента України від 14.04.2014р. №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України. Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, у період з 14 квітня 2014року до її закінчення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р. затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Донецьк, де проводить свою господарську діяльність відповідач, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження №1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Одночасно, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом" антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції. Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року. Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014р. визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом. Одночасно, проведення антитерористичної операції на території м. Донецька є загальновідомим фактом.
Розпорядженням КМУ України від 7 листопада 2014року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. До переліку пунктів, на території в яких органі влади тимчасово не здійснюють свої повноваження увійшло місто Донецьк.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, має бути звільненим від відповідальності за порушення зобов'язань, визначених законом.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи Закону України «Про боротьбу з тероризмом», прийнятий на його виконання та виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" наказ керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", Розпорядження КМУ України від 7 листопада 2014 року № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження», а також усвідомлюючи загальновідомий факт місцезнаходження відповідача в зоні активних бойових дій, суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволені вимог щодо стягнення пені, нарахованої в період проведення антитерористичної операції.
Крім того, відповідачем у письмових поясненнях та усних поясненнях, наданих у судових засіданнях зазначено, що поза межами зони проведення АТО підприємством не здійснюється господарська діяльність, наявна тільки абонентська скринька для отримання кореспонденції. Ці твердження відповідача банком не спростовані, іншого не доведено.
Заперечення сторін не приймаються удом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Вищим господарським судом України справа передана на новий розгляд в частині стягнення заборгованості за кредитом та пені, тому під час нового розгляду справи господарський суд Донецької області не надає правову оцінку обгрунтованості вимог щодо стягненя відсотків та 3%річних.
Судовий збір покладається на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі ст.ст. 525,526,534,549-552,611,612,629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст.67,193,229-234,345-346 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", Закону України “Про тимчасової заходи на період проведення антитерористичної операції”, Закону України “Про боротьбу з тероризмом”, ст.ст.1,4,22,33,34,43,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» м. Київ до Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес» м. Донецьк в частині стягнення кредиту та пені задовольнити частково.
Стягнути з Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес» (83023, м.Донецьк, вул. Чернігівська, 6А, ЄДРПОУ 30277741) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитом в сумі 293020600,03грн., 74466,98грн. судового збору за звернення з апеляційною скаргою, 29954,86грн. за звернення з касаційною скаргою.
Стягнути з Малого приватного виробниче-впроваджувального підприємства «Гермес» (83023, м.Донецьк, вул. Чернігівська, 6А, ЄДРПОУ 30277741) в державний бюджет України судовий збір, сплачений при зверненні з позовом в розмірі 42734,87грн.
У вимозі про стягнення пені відмовити.
Повний текст рішення підписаний 23.03.2016р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя О.О. Уханьова