ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17 березня 2016 р. Справа № 909/255/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю. І.,
cекретар судового засідання Манів-Головецька О.С.,
за участю:
від позивача: представники не з'явились,
від відповідача: ОСОБА_1 - представник, (доручення б/н від 01.02.2016),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Арні-Енерго" (провулок Київський, буд. 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95014; вул. Галицька, 25, офіс 5, м. Івано-Франківськ, 76018)
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Електро" (вул. Пимоненка, 3, м. Львів, 79035) в особі відокремленого підрозділу Івано-Франківського управління публічного акціонерного товариства "Електро" (вул. Барнича, 4, м. Івано-Франківськ, 76000)
про стягнення коштів в сумі 49156,36 грн. ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Арні- Енерго" звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ "Електро" в особі відокремленого підрозділу Івано-Франківського управління ПАТ "Електро" про стягнення 49156,36 грн., з яких: 36601,59 грн. - сума основного боргу, 3559,99 грн. - 3% річних, 8994,78 грн. - пені. Крім того, позивач просив стягнути відповідача 1827,00 грн. - судового збору та 4000,00 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката).
Рішенням господарського суду від 29.12.2014, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 36601,59 грн. - основного боргу, 3559,99 грн. - 3% річних, 899,48 грн. - пені, 1827,00 грн. - судового збору та 4000,00 грн. - витрат на правову допомогу (послуги адвоката), в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого Господарського суду України від 12.01.2016 зазначені рішення і постанову скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
21.01.2016 ухвалою суду призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.02.2016, за результатами якого розгляд справи відкладено на 01.03.2016.
Представник відповідача в судове засідання прибув та підтримав заявлене ним клопотання (1328/16 від 16.02.2016) про припинення провадження у справі, з підстав наведених в клопотанні.
Ухвалою суду від 01.03.2016 розгляд справи відкладено на 17.03.2016.
Представник позивача в судові засідання 16.02.2016, 01.03.2016 та 17.03.2016 не з'явився, про причин неприбуття суду не повідомив.
Згідно з долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 01.03.2016 вручено представнику позивача за довіреністю 09.03.2016 за адресою у м. Івано-Франківську, що позивачем зазначена у позовній заяві.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причини відсутності позивача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Слід зазначити, що ухвалою про порушення провадження у справі та ухвалами про відкладення розгляду справи суд зобов'язав позивача забезпечити присутність уповноваженого представника.
Згідно з п. 5.3 Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.
Підставою скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2014 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 послужило неврахування судами положення Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та можливості виконання прийнятого судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, ухвалою суду від 01.03.2016 позивача зобов'язано надати суду свої платіжні реквізити, як нерезидента, а саме: повне найменування, код (ЄДРПОУ), банк (ГУДКСУ), код банку (МФО ГУДКСУ), номер рахунку в банку, код класифікації платежу, найменування коду класифікації платежу та витяг державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо реєстрації та місцезнаходження (місця проживання) позивача та відсутності запису про його ліквідацію (припинення підприємницької діяльності) станом на час звернення до суду.
Проте, в судові засідання представник позивача жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.
Таким чином, суд позбавлений можливості повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини у справі.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;
- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Враховуючи неодноразове відкладення розгляду справи через неприбуття представника позивача в судове засідання і неподання відповідних пояснень з приводу предмету спору та невиконання ним вимог ухвали, суд не має можливості розглянути спір по суті.
З огляду на вищенаведене, суд вбачає в наявності підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арні-Енерго" (провулок Київський, буд. 3, м. Сімферополь, АР Крим, 95014; вул. Галицька, 25, офіс 5, м. Івано-Франківськ, 76018)
до публічного акціонерного товариства "Електро" (вул. Пимоненка, 3, м. Львів, 79035) в особі відокремленого підрозділу Івано-Франківського управління публічного акціонерного товариства "Електро" (вул. Барнича, 4, м. Івано-Франківськ, 76000) про стягнення коштів в сумі 49156,36 грн. залишити без розгляду.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з цим позовом до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Грица Ю. І.