18.03.2016 Справа № 907/36/16
За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до колективного підприємства „ЯНТАРЬ” , с. Верхнє Водяне Рахівського району
про стягнення суми 57203,41 грн., в т.ч. 31753,98 грн. заборгованості по кредиту згідно договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року, 12365,89 грн. заборгованості по відсотках, 10150,04 грн. пені та 2933,50 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.
Суддя господарського суду - В.В.Мокану
представники:
Позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2838-К-О від 15.07.2015 р.
Відповідача - ОСОБА_2, керівник
СУТЬ СПОРУ: публічним акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ заявлено позов до колективного підприємства „ЯНТАРЬ”, с. Верхнє Водяне Рахівського району про стягнення суми 57203,41 грн., в т.ч. 31753,98 грн. заборгованості по кредиту згідно договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року, 12365,89 грн. заборгованості по відсотках, 10150,04 грн. пені та 2933,50 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, які обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року, а саме, неповерненням грошових коштів в межах наданого кредитного ліміту, несплатою відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом. Підтримала також подане позивачем при зверненні з позовом клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача.
Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь - якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Перелік наведених у даній статті способів забезпечення позову є вичерпним. Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.
Оскільки накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову належить відмовити.
Наведене узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 7.1. постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.10.2011 року.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив. Згідно поданого представником відповідача через канцелярію суду письмового пояснення від 12.03.2016 року зазначає, що ОСОБА_2, як керівником колективного підприємства „ЯНТАРЬ” 16.08.2013 року оформлено кредит, який колективним підприємством погашався вчасно та без прострочок до 01.07.2015 року. Одночасно, у ОСОБА_2 як фізичної особи був оформлений кредитний договір з терміном закінчення у 2017 році. В липні 2015 року керівником КП „ЯНТАРЬ” ОСОБА_2 здійснено проплату суми 16000 грн., які у зв'язку з технічними збоями в роботі терміналу були зараховані банком у погашення кредиту фізичної особи ОСОБА_2 У перезарахуванні сплачених ОСОБА_2 коштів із рахунку фізичної особи на рахунок КП „ЯНТАРЬ” банк відмовив. Додатково зазначає, що колективним підприємством „ЯНТАРЬ” жодний кредитний договір не підписувався, у зв'язку з чим у банку відсутні підстави вимагати сплату сум нарахованих відсотків, пені та комісії; позовні вимоги визнає в сумі 31753,98 грн. заборгованості по кредиту.
Разом з тим, поданою в судовому засіданні заявою просить надати відповідачеві розстрочку виконання рішення на 6 місяців. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що колективне підприємство „ЯНТАРЬ” перебуває у важкому фінансовому становищі, не працює, оскільки договір оренди приміщення закінчився 01.04.2015 року. Додатково посилається на хворобу керівника підприємства. На підтвердження складного фінансового становища підприємства до матеріалів справи долучено звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за січень 2016 року, податкову звітність за грудень 2015 року.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
16.08.2013 року колективним підприємством „ЯНТАРЬ” (відповідачем) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) та тарифів банку (позивача), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року.
Пунктом 3.2.1.1.16. Умов встановлено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно умов договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року відповідачеві був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № 26006053907640 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано Умовами.
Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.3.).
У відповідності до п. 3.2.1.1.8. Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода”).
Пункт 3.2.1.1.6. Умов передбачає, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
На момент укладення договору діяли „Умови та правила надання банківських послуг” в редакції наказу № СП-2011-85 від 28.01.2011 року, що передбачали сплату клієнтом 24 % річних за користування кредитним лімітом, якщо заборгованість не була погашена протягом пільгового періоду та сплату клієнтом 48 % річних, якщо заборгованість не була погашена протягом 90 днів після пільгового періоду.
Вподальшому позивачем внесено зміни до „Умов та правил надання банківських послуг” згідно заявки № 6783882 від 04.06.2014 року „Об изменении ставок по кредитным лимитам на расчетный счет и гарантированным платежам”.
Так, відповідно до розділу 3.2.1.4., яким регламентовано порядок розрахунків, встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт
сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого „Умовами і правилами надання банківських послуг”, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Під „непогашенням кредиту” мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня. Клієнт сплачує банку винагороду (комісію) за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, вони вважаються простроченими (п. 3.2.1.4.10.).
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Зобов'язання банку (позивача) щодо надання позичальнику (відповідачеві) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року виконані в повному обсязі, що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів по клієнту КП „ЯНТАРЬ”, поточний рахунок № 26006053907640, виписками по рахунках боржника, розрахунком суми позовних вимог.
Проте, матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів в межах наданого кредитного ліміту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії за користування кредитом, що за таких обставин є порушенням п. 3.2.1.1.3. Умов, яке призвело до обґрунтованого нарахування банком відсотків за користування кредитними коштами за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості та на підставі п. 3.2.1.4.4. Умов комісії за користування лімітом.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року зобов'язань, виникла заборгованість, яка станом на 18.01.2016 року склала: за кредитом - 31753,98 грн.; за відсотками за користування кредитом - 12365,89 грн.; з комісії за користування кредитом - 2933,50 грн.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача: за кредитом - 31753,98 грн.; за відсотками за користування кредитом - 12365,89 грн.; з комісії за користування кредитом - 2933,50 грн. підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості належним чином обґрунтована матеріалами справи, відповідачем не спростована. В матеріалах справи відсутні будь - які докази погашення відповідачем зазначеної заборгованості в добровільному порядку.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином. Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року, а саме, 31753,98 грн. заборгованості по кредиту, 12365,89 грн. заборгованості по відсотках, 2933,50 грн. заборгованості з комісії за користування кредитом.
Крім того, порушення відповідачем зобов'язань згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ст. 230 Господарського кодексу України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України, як спеціальної норми закону, яка встановлює наслідки при порушенні умов кредитних зобов'язань, передбачено, що боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно приписів ч. 1 ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В свою чергу п. 3.2.1.5.1. Умов встановлено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3 Умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, позивач правомірно просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строку повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у сумі 10150,04 грн. за період з 25.07.2015 року по 18.01.2016 року. Сума 10150,04 грн. пені підлягає стягненню з відповідача.
З врахуванням наведеного позов підлягає задоволенню повністю.
Заперечення відповідача щодо відсутності у позивача права вимагати сплати сум нарахованих відсотків, пені та комісії, оскільки між сторонами не укладався кредитний договір судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Пунктом 3.2.1.1.16. Умов встановлено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „Умов і правил надання банківських послуг” (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки” або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь - якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно з умовами укладеного між сторонами договору він складається із заяви позичальника та "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку.
Свою згоду з Умовами колективне підприємство „ЯНТАРЬ” висловило підписавши заяву на відкриття рахунку та приєднання до умов та провил надання банківських послуг (а.с. 20).
Стосовно клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, необхідно врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відтак, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи наведені відповідачем обставини необхідності розстрочення виконання рішення, позицію представника позивача - не заперечення проти надання розстрочки виконання рішення строком до 6 місяців, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача про надання розстрочки виконання рішення у даній справі строком на шість місяців відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1378 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову б/н від 19.01.2016 року відмовити.
2. Позов задоволити повністю.
3. Стягнути з колективного підприємства „ЯНТАРЬ” (90611, Закарпатська область, Рухівський район, с. Верхнє Водяне, вул. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 30486503) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРЮОФОП 14360570) суму 57203 (п'ятдесят сім тисяч двісті три) 41 коп., в т.ч. 31753 (тридцять одну тисячу сімсот п'ятдесят три) грн. 98 коп. заборгованості по кредиту згідно договору банківського обслуговування Б/Н від 16.08.2013 року, 12365 (дванадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 89 коп. заборгованості по відсотках, 10150 (десять тисяч сто п'ятдесят) грн. 04 коп. пені та 2933 (дві тисячі дев'ятсот тридцять три) грн . 50 коп. заборгованості з комісії за користування кредитом, також суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Розстрочити виконання рішення на 6 місяців згідно з наступним графіком:
до 18.04.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості та 1378 грн. судового збору;
до 18.05.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості;
до 18.06.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості;
до 18.07.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості;
до 18.08.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості;
до 18.09.2016 року - 9533,90 грн. заборгованості.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 22.03.2016 року
Суддя В.В. Мокану