Справа № 2-211/11/1628
29.08.2011 року м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого -судді Личковаха О.О.
при секретарі -Комаренко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі місцевого суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди, вказавши, що 08.02.2011 року він ОСОБА_1, уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір позики, згідно якого передав їм у власність грошові кошти в сумі 3000 ( три тисячі) гривень, що доводиться відповідною розпискою, згідно якої вона зобов'язується повернути позику до кінця лютого 2011 року, але ухиляється від його виконання, чим поставила в скрутне матеріальне становище.
З частини 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України слідує, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно частини 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Позивач вказує, що таким чином, відповідач ОСОБА_2 повинна була повернути йому вказаний борг повністю відповідно до частини 2 ст. 1050 ЦК України, але не виконала вказані вимоги.
Крім того, в результаті порушення позичальникам законних прав позивача на повернення позики ОСОБА_1 завдана значна моральна шкода у вигляді психічних страждань від неможливості отримання вказаних коштів та їх використання в своїх інтересах, тому ОСОБА_1 оцінюю завдану моральну шкоду в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та просив стягнути з ОСОБА_2, на свою користь у відшкодування боргу за договором позики від 08.02.2011 року 3000 (три тисячі) гривень, у відшкодування моральної шкоди - 2 000 (дві тисячі) гривень, а також витрати по оплаті судового збору в сумі 59,50 гривня та витрати по оплаті ІТЗ судового розгляду справи в сумі 120 гривень, а також витрати по оплаті правової допомоги в сумі 300 гривень.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не подавала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши позицію відповідачки, дослідивши матеріали справи, належно оцінивши всі зібрані по справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що в позивача на підтвердження укладення договору позики з відповідачкою мається розписка позичальника, яка посвідчує передання грошових коштів в сумі 3000 грн. Дана розписка надана суду та досліджена. Відповідачка проти написання даної розписки не заперечує, що підтверджує факт взяття в борг останньою в позивача вказаної суми грошових коштів.
На підставі викладеного, факт укладення договору позики між позивачем та відповідачем, на думку суду є встановленим.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі викладеного, судом встановлено, що строк повернення грошових коштів відповідачкою позивачці закінчується в кінці лютого 2011 року.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи розписка мається у позивачки, що в свою чергу вказує на невиконання відповідачкою свого зобов'язання повернути позивачці в сумі 3081 грн.
Відповідно до ст.ст. 610, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. В разі порушення зобов'язання особа, яка його порушила повинна відшкодувати завдані нею збитки.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка відповідно до укладеного договору позики, повинна виконати своє зобов'язання, яке нею порушене, та повернути позивачу позику в загальній сумі 3000 грн.
Вимоги позивача про відшкодування відповідачкою ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 2000 гривень, задоволенню не підлягають так як позивачем як в позовній заяві так і в судовому засіданні не надано обґрунтувань та доказів завдання моральної /немайнової/ шкоди відповідачкою ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Зважаючи на вищевикладене та вимоги Закону, суд враховуючи, що позивачем документально підтверджено витрати на правову допомогу, суд вважає, що вимога про їх стягнення підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 545, 610, 623, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договором позики від 08.02.2011 року грошові кошти в сумі 3000 /три / тисячі гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору кошти в розмірі 51,00 грн. та 120 гривень витрат на ІТЗ судового розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
понесені ним документально підтверджені витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі до Хорольського районного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку