Справа № 554/1440/16-к
Іменем України
Дата документу 22.03.2016
22 березня 2016 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Степанівка Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочинів передбачених ч. 1,2 ст. 125 КК України, -
встановив:
03 грудня 2015 року приблизно о 19 годині, ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті ревнощів умисно наніс своїй бувшій дружині ОСОБА_4 декілька ударів руками в область тулуба та кінцівок, після чого протягнув по підлозі, внаслідок чого заподіяв їй легкі тілесні ушкодження у виді: синців шкіри тулуба зліва та правого стегна, садна шкіри лівого колінного суглобу. При цьому ОСОБА_5 також завдав своїй дочці ОСОБА_5 , яка намагалась захищати матір, декілька ударів руками в область голови, чим заподіяв їй легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у виді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, а також викрутив пальці правої руки та протягнув по підлозі, внаслідок чого спричинив легкі тілесні ушкодження у виді: забою, припухлості, синюшності з травматичним розривом дистального розгинального апоневрозу п'ятого пальця правої кисті, синців шкіри лівого плеча, тулуба зліва та лівого колінного суглобу.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Детально розповів про обставини вчинення злочину. Підтвердив, що 03.12.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс ОСОБА_4 та ОСОБА_5 тілесні ушкодження, вказані в обвинуваченні. Також на запитання суду пояснив, що є майстром спорту з дзюдо та на даний час ніде не працює. Щиро розкаявся у скоєному, просив вибачення у своєї дочки. Цивільний позов визнав лише на 1000 грн.
Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що являється колишньою дружиною ОСОБА_6 , однак до 03.12.2015 року проживали із ним разом. Цього дня вона була на роботі в Полтавській лікарні № 4, де працює медичною сестрою до 16 години, після чого пішла в магазин придбати собі взуття. В цей час їй зателефонував ОСОБА_6 та в грубій формі почав питати, де вона, а далі забрав її з магазину додому. Вдома він розпочав сварку, під час якої безпричинно наносив їй удари в область тулуба, кидав у неї чашку та банки, а також тягав за волосся по підлозі. В цей час за неї намагалась заступатися її дочка ОСОБА_5 , якій він також завдав удари в область голови, штурляв на підлогу та тягав за волосся. При цьому він не випускав їх з квартири і вони викликали поліцію. По приїзду правоохоронців вона з дітьми залишили квартиру, бо боялися за своє життя і здоров'я та до цього часу винаймають житло.
Потерпіла ОСОБА_5 повністю підтвердила показання своєї матері ОСОБА_4 , зазначивши, що 03.12.2015 року біля 16 години вона прийшла додому із навчання. В цей час батько ОСОБА_6 був удома випивши та по телефону грубо розмовляв з матір'ю. Через деякий час він привіз матір додому і розпочав сварку, в ході якої висловлювався нецензурно та бив матір. Вона почала за неї заступатися, однак він вдарив її декілька разів рукою в область голови, потім викрутив пальці та повалив і протягнув по підлозі.
Показання потерпілих стверджуються дослідженими висновками судово-медичних експертиз № 1789 від 16.12.2015 року та № 279 від 22.02.2016 року, якими встановлено у потерпілих тілесні ушкодження та їх ступінь тяжкості, що відповідає обвинуваченню, а також протоколом прослуховування аудіо запису від 25.01.2016 рок, згідно з яким обвинувачений висловлювався на адресу потерпілих нецензурною лайкою.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Кваліфікація дій ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 125 та ч. 2 ст. 125 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він умисно наніс ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження та заподіяв ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості злочинів, які хоча і відносяться до невеликої тяжкості, однак носять жорстокий, зухвалий характер, спричинені жінці та дитині.
Також суд бере до уваги особу обвинуваченого, який хоча раніше не судимий та задовільно характеризується, на обліках нарколога і психіатра не перебуває, однак ніде тривалий час не працює та потерпілі настоювали на його реальному позбавленні волі.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є: щире каяття. Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не доведено.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів лише призначенням йому покарання у виді арешту на рівні середньої межі.
Заявлений потерпілою ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення із ОСОБА_6 моральної шкоди в сумі 10000 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 5000 грн., з огляду на засади розумності, виваженості і справедливості, враховуючи спричинені їй тілесні ушкодження та тривалість душевних страждань, у зв'язку з приниженням її гідності та вимушених змін у житті.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили слід обрати тримання під вартою, з метою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків продовження обвинуваченим злочинної діяльності і ухилення від суду.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим та призначити покарання:
- за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт на строк 100 годин;
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді арешту на строк 3 (три) місяці.
До вступу вироку в законну силу обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою, негайно в залі суду.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 рахувати із 22.03.2016 року, зарахувавши на підставі ч.5 ст.72 КК України період попереднього ув'язнення із 22.03.2016 року по дату вступу вироку в законну силу з розрахунку, що 1 день попереднього ув'язнення дорівнює 2 дням арешту.
Речовий доказ: СД диск - зберігати при справі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши із обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 5000 (п'ять тисяч) грн. в якості відшкодування моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1