Справа № 541/140/16-ц
Номер провадження 2/541/261/2016
іменем України
22 березня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Андрущенко-Луценко С.В.
при секретарі - Калініченко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Зуєвецької сільської ради Миргородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
25.01.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду із позовом до Зуєвецької сільської ради Миргородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав. Пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_2 після смерті якого відкрилася спадщина. На день смерті батько без реєстрації проживав разом з своєю дочкою, а його сестрою ОСОБА_3 в АДРЕСА_3, а до цього проживав в сім'ї дочки ОСОБА_4 також в м. Миргороді, але по вулиці Багачанській. Він постійно відвідував свого батька, був на його похованні, але власних коштів на поховання не вкладав, оскільки йому сестра сказала, що гроші на поховання є. Він хотів, щоб батько проживав з ним, але сестри йому не віддавали його, тому що у нього була велика пенсія. Після смерті батька він у шестимісячний строк не звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини , оскільки поїхав до своєї дочки у м. Хмельницький, де прожив два місяці, тривалий час тяжко переносив втрату близької людини, вважав, що спадщину прийняла ОСОБА_3 -його сестра. Йому було відомо, що після смерті батька залишився житловий будинок в с. Зуївці Миргородського району, але сестра його розібрала на будівельні матеріали, які продала, а гроші залишила собі. Він з нею не сперечався, щоб не було чвар.
На даний час він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, оскільки його сестри померли. Також йому відомо, що на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 претендує його онук ОСОБА_5, але він, як син є головним спадкоємцем і тому саме він повинен успадкувати майно після смерті батька.
Просить суд визначити йому додатковий строк 2 місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, визнавши причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Представник відповідача -Зуєвецької сільської ради Миргородського району ОСОБА_6 вважав, що спадщину після смерті ОСОБА_2 повинні порівну прийняти, як позивач ОСОБА_1 так і третя особа ОСОБА_5 Після смерті ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців не цікавився спадковим майном. Він особисто в 2015 році повідомив родичів померлого ОСОБА_2 про спадкове майно. Сільська рада не зверталася до суду з позовом про визнання спадщини після смерті ОСОБА_2 відумерлою, оскільки їм було відомо про наявність спадкоємців.
Третя особа - ОСОБА_5 вважав, що позов не підлягає до задоволення. Пояснив, що 26 лютого 2003 року померла його мама ОСОБА_7, яка приходилася рідною дочкою ОСОБА_2 і за свого життя у 2000 році забрала свого батька ОСОБА_2, а його, - діда із с. Зуївці Миргородського району до місця свого проживання: АДРЕСА_1, оскільки в зв'язку з похилим віком він потребував стороннього догляду. ІНФОРМАЦІЯ_2 року його мати ОСОБА_7 померла. На час смерті матері АДРЕСА_1 проживали та були зареєстрованими: він, його батько ОСОБА_8 та без реєстрації проживав його дід ОСОБА_2 Після смерті матері його дід ОСОБА_2 продовжив проживати разом з ними за адресою: АДРЕСА_1 Помер дід в АДРЕСА_3, коли гостював у своєї сестри ОСОБА_3 До сестри він приїхав за кілька днів до смерті. Вони з батьком здійснював догляд за дідом ОСОБА_2 Позивач пропустив строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і підстави для поновлення такого строку відсутні. За життя ОСОБА_2 позивач це цікавився ним, дуже рідко його відвідував, участі в похованні не приймав.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2 -батько позивача та дід третьої особи ОСОБА_5 (а.с. 5-6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Серед спадкового майна земельна ділянка та земельна частка (пай) на території Зуєвецької сільської ради Миргородського району (а.с.25).
На день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований один в АДРЕСА_2 (а.с.5).
Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8 суду пояснили, що ОСОБА_2 з 2000 року постійно проживав в АДРЕСА_1 у своєї дочки ОСОБА_7, а після її смерті продовжив проживати там же, але часто відвідував свою дочку ОСОБА_3, яка проживала в АДРЕСА_1 Коли він гостив у неї, то помер в січні 2006 року. Заперечували факт постійного проживання ОСОБА_2 у своєї дочки ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що ОСОБА_5 її двоюрідний брат, а позивач ОСОБА_1 її рідний дядько, померлий ОСОБА_2 приходився дідом. Дід постійно проживав в с. Зуївці Миргородського району, а потім тітка ОСОБА_7 в 2000 році забрала його до себе в м. Миргород, де здійснювала за ним догляд. В 2003 році тітка померла, а ОСОБА_2 залишився проживати в АДРЕСА_1 , де за ним здійснювали догляд третя особа ОСОБА_5 та його батько. ОСОБА_2 постійно гостював у її мами ОСОБА_3, по вул. Хуторянській, але тут він не жив. Під час такого гостювання ОСОБА_2 помер, а тому його ховали з їхнього будинку. Позивач рідко відвідував свого батька ОСОБА_2, його життям не цікавився.
Свдок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона дружина позивача і їй достовірно відомо, що ОСОБА_2 з 2003 року і до своєї смерті проживав в АДРЕСА_3 у своєї дочки ОСОБА_3
Статтею 1220 ч.ч. 1; 2 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців , який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, зважаючи на те, що спадкування є правом, а не обов'язком, позивач мав право на спадкування по закону.
Згідно положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Як вбачається з ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Протягом всього розгляду справи позивач так і не зміг пояснити суду, що позбавляло його можливості особисто у спосіб визначений законом, заявити про наміри спадкування і це при тому, що він достовірно знав про смерть батька, був присутній на його похованні.
Як вбачається з роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців , у яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Обґрунтованих доказів про наявність у позивача поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення дій пов'язаних з прийняттям спадщини, ним у строк, імперативно встановлений ч.2 ст. 27 ЦПК України , суду не надано. Таких поважних причин суд не знаходить і вважає, що позивач мав можливість після смерті батька заявити про наміри спадкування шляхом подання письмової заяви до органів нотаріату для чого не вимагалося значних коштів та не були потрібні на цій стадії правовстановлюючі документи на спадщину.
З моменту відкриття спадщини минуло 10 років.
Суд не може визнати законним визнання відповідачем -Зуєвецькою сільською радою Миргородського району позову, оскільки таке визнання суперечить положенням ст. 1277 ЦК України в якій зазначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини ... суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.
Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечною Н.П. від 10 грудня 2015 року , яка не оскаржена у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька в зв'язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.8).
Зважаючи на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 88; 208; 214; 215; 218 ЦПК України, ст.ст. 1216; 1217; 1218; 1220; 1225; 1270; 1272 ЦК України; суд, -
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Зуєвецької сільської ради Миргородського району про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.
Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко