15 березня 2016 року 810/5658/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свен Центр" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання частково протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Свен Центр" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про:
- визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09 09.2015 року №12/10-36-22-06 у частині нарахування суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності позивача частково в розмірі 13229,81 грн. та у частині нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у повному обсязі;
- визнання частково протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.09.2015 року №13/10-36-22-06 у частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, частково в розмірі 2645,96 грн. та у частині нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у повному обсязі.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 №13/10-36-22-06 та №12/10-36-22-06 є частково протиправними, оскільки в Акті наведені помилкові та безпідставні твердження про порушення товариством вимог п. 190.1, ст. 190 Податкового кодексу України та Основних правил УКТ ЗЕД, встановлених Законом України "Про митний тариф". Вказав, що висновки викладені в Акті перевірки сформовані на підставі помилкового тлумачення норм чинного законодавства. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явились. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.
ТОВ "Свен Центр" відповідно до Митної декларації від 23.01.2015 №125110007/2015/226376 товар №8 задекларував як "апаратура для захисту електричних кіл для напруги 220В та сили струму в електромережі не більше 10А - мережеві фільтри-подовжувачі SVEN (гасники стрибків напруги з захистом від короткого замикання, перенавантаження електромережі та імпульсних і високочастотних завад) за УКТЗЕД 8536301090.
В період з 29.07.2015 року по 10.08.2015 року відповідачем було проведено щодо позивача документальну невиїзну перевірку ТОВ "Свен Центр" за наслідками якої складено Акт документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "Свен Центр" вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за окремими митними деклараціями від 21.08.2015 №0009/5/10-36-22-06/34341349.
Висновками вищезазначеного Акта перевірки відповідач встановив порушення:
- Вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, встановлених Законом України "Про митний тариф України" від 19.09.2013 №584-VII, який діє з 01.01.2014, та Законом України "Про митний тариф України" від 05.04.2001 №2371-ІІІ в частині дотримання правила класифікації товару "мережеві фільтри-подовжувачі SVEN", що призвело до заниження податкового зобов'язання зі сплати ввізного мита в сумі 120162,72 грн.;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань по сплаті податку на додану вартість в сумі 24032,54 грн.
Позивач, не погодившись з висновками викладеними в Акті перевірки від 21.08.2015 подав заперечення від 31.08.2015 до ГУ ДФС у Київській області.
За результатами розгляду заперечень позивача, відповідачем було надано відповідь від 08.09.2015 №82/10/10-36-22-06, якою висновки, викладені в Акті перевірки від 21.08.2015 залишено без змін, а заперечення ТОВ «Свен Центр» без задоволення.
Так, позивач, не погодившись з результатами розгляду заперечень, подав скаргу від 18.09.2015 на податкові повідомлення-рішення до ДФС України, в результаті чого скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 09.09.2015 без змін.
Позивач, вважаючи висновки відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Як убачається з матеріалів справи, в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень покладено висновок про те, що митне оформлення товарів, заявлених як "мережеві фільтри-подовжувачі SVEN" за кодом УКТЗЕД 8536301090 вчинене з порушенням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, що призвело до несплати митних платежів. На думку відповідача даний товар повинен класифікуватися за УКТЗЕД 8544.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Статтею 1 Закону України «Про Митний тариф України» встановлено, що цим Законом встановлюється Митний тариф України, який є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Частина 3 статті 69 Митного кодексу України встановлює, що на вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності визначає Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» за №428 від 21.05.2012 року (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України за №650 від 30.05.2012 року встановлено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД визначені Законом України «Про Митний тариф України» та, серед іншого, передбачають, що класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3, яким передбачено, що у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (правило 4).
Відповідно до УКТЗЕД товарна позиція 8536 має назву "Електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл або в електричних колах (наприклад вимикачі, роз'єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники, плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з'єднувачі, коробки з'єднання), для напруги не більш 1000В.
Товарна позиція УКТ ЗЕД 8544, відповідно до назви, включає «Проводи ізольовані (включаючи емальовані чи анодовані), кабелі (включаючи коаксіальні) та інші ізольовані електричні провідники із з'єднувальними деталям або без них; кабелі волоконно-оптичні, складені з волокон з індивідуальними оболонками, незалежно від того, зібрані чи ні з електричними провідниками або з'єднувальними пристроями).
До товарної позиції 8536 УКТ ЗЕД, серед інших, включаються прилади для з'єднання-роз'єднання електричних кіл, наприклад, штепсельні вилки і розетки, та інші прилади для захисту електричних кіл. Ізольовані електричні провідники із з'єднувальними деталями - штепсельними вилками та розетками класифікуються у товарній позиції 8544 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД штепсельні вилки та розетки і т.п. з підключеним до них відрізком проводу не включаються до товарної позиції 8536 та повинні класифікуватись у товарній позиції за кодом 8544 УКТ ЗЕД.
В свою чергу, у товарну позицію 8544, серед інших, включаються проводи, кабелі і т.д., якщо зони відрізані за довжиною або оснащені з'єднувальними деталями (наприклад, штепсельні вилки та розетки, наконечники, гнізда, муфти або клеми) з одного чи з обох кінців Пояснення до товарної позиції 8544).
З аналізу вищевикладеного слід зробити висновки, що прилад "SVEN UNO" є мережевим фільтром для захисту електрообладнання без будь-якого кабелю для продовження.
Зазначена інформація також присутня у відкритому доступі мережі Інтернет на сайті www.sven.fi.
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що «мережеві фільтри-подовжувачі SVEN UNO», оформлені за МД від 23.01.2015 № 125110007/2015/226376 згідно з вимогами УКТ ЗЕД, Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД 1 та 6, а товар №8 повинний класифікуватись у товарній позиції 8536 згідно з УКТ ЗЕД.
До того ж суд звертає увагу, що аналогічної позиції дотримується Державна фіскальна служба України, в наявному в матеріалах справи, Рішенні про результати розгляду скарги від 28.12.2015 №27822/6/99-99-10-01-06-25.
Відповідно до пункту 6 статті 69 Митного кодексу України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Судом встановлено, що Акт перевірки не містить ніякої інформації про те, що позивачем при митному оформленні відповідного товару за такими митними деклараціями були надані недостовірні документи та інформація та/або позивачем не надано всієї наявної у нього інформації.
Висновок щодо неправильної класифікації зазначеного товару у Акті перевірки приймався на підставі митних декларацій та тих же самих товаросупровідних документах, які позивач своєчасно надавав при митному оформленні такого товару відповідно до вимог МКУ.
Отже, на думку суду, у відповідача повністю відсутні будь-які правові підстави застосовувати до позивача штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів при проведенні перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати частково протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.09.2015 року №12/10-36-22-06 (у частині нарахування суми грошового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності позивача частково в розмірі 13229,81 грн. та у частині нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності у повному обсязі) та №13/10-36-22-06 (у частині нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, частково в розмірі 2645,96 грн. та у частині нарахування суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у повному обсязі).
3. Присудити, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260), здійснені ТОВ "Свен Центр" (код ЄДРПОУ 34341349) на підставі платіжного доручення від 30.11.2015 №612 судові витрати у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок.
4. Копію постанови надіслати сторонам по справі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.