15 січня 2016 р. Справа № 804/15715/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Ляшко О.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Криворізька центральна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 256644,55 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 256644,55 грн., яка утворилась внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001381703 від 17.02.2015 року, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 256644,55 грн., з яких за основним платежем 204227,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52416,91 грн. На адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" № 2305-23 від 25.08.2015 року, яка була отримана належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, заявивши клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 07.05.2012 року та знаходиться на обліку в Криворізькій Центральній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 256644,55 грн. внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0001381703 від 17.02.2015 року.
Як встановлено з матеріалів справи позивачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питання своєчасності реєстрації платником податку на додану вартість, сплати до бюджету сум податку на додану вартість та надання декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 24.12.2014 року № 2107/04-81-17-02-26/НОМЕР_1.
На підставі акту перевірки від 24.12.2014 року № 2107/04-81-17-02-26/НОМЕР_1 Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0001381703 від 17.02.2015 року, яким Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 256644,55 грн., з яких за основним платежем 204227,64 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 52416,91 грн.
Вищезазначене податкове повідомлення-рішення, в розумінні ст. 58 Податкового кодексу України, було вручене відповідачу належним чином.
У зв'язку з несплатою заборгованості на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми "Ф" № 2305-23 від 25.08.2015 року, яка була отримана належним чином.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд, керуючись положеннями Податкового кодексу України, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області підлягають задоволенню, оскільки підтверджені належними та допустимими доказами.
Крім того, суд зазначає, що ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 3 Закону України "Про судовий збір" передбачений обов'язок позивача сплатити судовий збір у належному розмірі під час подання адміністративного позову чи іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 3849,67 грн.
Керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровської області - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 256644 (двісті п'ятдесят шість тисяч шістсот сорок чотири) грн. 55 коп.
Стягнути з Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3849,67 грн. (три тисячі вісімсот сорок дев'ять грн. 67 коп.) на рахунок УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37989253, рахунок: 31210206784008, банк; ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Б. Ляшко