15.03.2016 р.Справа № 611/165/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 22.02.2016р. по справі № 611/165/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області
про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права на безкоштовне отримання земельної ділянки,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з позовом до Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області, в якому просив:
- визнати недійсним рішення Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області XLVII сесії VI скликання №435-VI від 12 жовтня 2015 року в частині відмови поділу земельної ділянки площею 6,4379 га, розташованої на території сільської ради, та відмови винесення рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни виду використання з товарного сільськогосподарського виробництва на особисте селянське господарство, відведення земельної ділянки площею 1,6095 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності (товарного сільськогосподарського виробництва) Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області за межами населеного пункту на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області для подальшого надання позивачу у власність;
-визнати за позивачем право на безкоштовне отримання земельної ділянки під особисте селянське господарство площею 1,6095 га з земельної ділянки площею 6,4379 га кад. НОМЕР_1 згідно ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», пп «в» ч ст. 116 та п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України із земель комунальної власності (товарного сільськогосподарського виробництва) Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області за межами населеного пункту на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області;
-зобов'язати відповідача винести рішення про поділ земельної ділянки площею 6,4379 га кад. НОМЕР_1 з метою реалізації мого права на безкоштовне отримання земельної ділянки під особисте селянське господарство площею 1,6095 га згідно ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство», пп «в» ч. 3 ст. 116 та ст. 121 ЗКУ;
- зобов'язати відповідача винести рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо зміни виду використання з товарного сільськогосподарського виробництва на особисте селянське господарство, відведення земельної ділянки площею 1,6095 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності (товарного сільськогосподарського виробництва) Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області за межами населеного пункту на території Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харків області для подальшого надання похивачу у власність.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 22.02.2016р. по справі № 611/165/16-а відмовлено у відкритті провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, вважає, що висновки суду не законні, оскільки порушені норми процесуального права та просить скасувати ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 22.02.2016р. по справі № 611/165/16-а, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ній.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши ухвалу суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Наведені позивачем обставини свідчать про наявність спору про право, а саме - право користування та розпорядження земельною ділянкою, що за своїм визначенням відноситься до категорії цивільних прав, а тому має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та вважає його передчасним, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Частиною першою статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).
За правилами ч.ч. 6 - 11 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки громадянам, та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для отримання земельної ділянки у зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких приймається одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про передачу її громадянину у право власності.
Отже, висновок у справі, що розглядається, предметом якої є рішення сільради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Відповідно до пункту 4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому розгляду у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, при подачі апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 23.02.2016 р. за № 3812 (а.с. 59), вказана сума підлягає стягненню на його користь з відповідача.
Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні з позовом, стягненню не підлягає, оскільки справа розглядалась судом апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги ОСОБА_1, позов по суті не розглядався, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199,ч. 4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Барвінківського районного суду Харківської області від 22.02.2016р. по справі № 611/165/16-а скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Стягнути з Великокомишуваської сільської ради Барвінківського району Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
.
Головуючий суддя Тацій Л.В.
Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М.
Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2016 р.