Справа № 815/6043/15
16 березня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
секретар судового засідання Гацанюк К.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 (за довіреністю);
від відповідачів: не зявились;
від третьої особи: ОСОБА_3 (особисто);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису №002210 від 28.09.2015 року,-
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області та державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича з підготовки та проведення позапланової перевірки дотримання громадянкою ОСОБА_1 вимог земельного законодавства при використанні нею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлені Приписом від 28.09.2015 року та визнати протиправним та скасувати Припис державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича №002210 від 28.09.2015 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича, всупереч норм діючого законодавства, проведено позапланову перевірку ОСОБА_1, при цьому, не ознайомивши останню з підставами проведення даної перевірки та фактично за її відсутності, оскільки у посвідченні на проведення перевірки, окрім посилань на заяву ОСОБА_3 від 09.09.2015 року та Наказ №45пр від 11.09.2015 року, інших документів не містилось та позивачу не надавалось, за весь період часу з 18.09.2015 року вимог з боку посадових осіб інспекції щодо надання додаткових документів для проведення перевірки та виходу на місце проведення перевірки не здійснювалось, а лише 06.10.2015 року ОСОБА_1 отримано поштою повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення №06 від 28.09.2015 року, клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель №3 від 02.10.2015 року, термін якого встановлено до 12.10.2015 року, а також отримано припис №002210 від 28.09.2015 року та протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2015 року №000423. Документи, на підставі яких проводилась перевірка, не відповідали вимогам «Закону Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, у посвідченні на проведення перевірки не зазначено питання, необхідність яких стала підставою для здійснення цього заходу, відсутня згода центрального органу виконавчої влади на проведення такого заходу, протокол та оскаржуваний припис складені без участі позивача та не за місцем проведення перевірки, а тому, перевірка проводилась не у спосіб, передбачений законодавством, тому складений за її результатами протокол, на підставі якого винесено оскаржуваний Припис Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №002210 від 28.09.2015 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Також позивач зазначає, що в Приписі та протоколі державним інспектором визначено, що ОСОБА_1 самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0013 га за адресою: АДРЕСА_2, яка належить третій особі ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання ВАК №131586, проте з яких саме підстав відповідач дійшов такого висновку не відомо, оскільки у наведених документах не відображені конкретні факти на підтвердження такого висновку. Так, відповідачем не здійснювались заміри площі земельних ділянок, а посилання на геодезичну зйомку «Укргеоінформ» без зазначення реквізитів такого документу взагалі не може кваліфікуватись як належний доказ при проведенні такої перевірки та підставою для складання відповідних висновків щодо порушень позивачем додержання вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області та державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича щодо проведення перевірки, оформленої приписом є протиправними, а Припис державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича №002210 від 28.09.2015 року підлягає скасуванню.
Представник відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Одеській області проти задоволення позовних вимог заперечував та у судовому засіданні пояснив, що державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовичем, на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.09.2015 року та Наказу №45пр від 11.09.2015 року, проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства, за результатами якої складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2015 року №000423 та оскаржуваний припис №002210 від 28.09.2015 року. Відповідач вважає, що при виконанні службових обов'язків посадова особа Інспекції діяла у спосіб та у межах повноважень, наданих діючим законодавством, а виявлені порушення - самовільне зайняття позивачем земельної ділянки мало місце, що було встановлено відповідачем на підставі геодезичної зйомки «Укргеоінформ» та звіту №207 судової будівельно-технічної експертизи від 18.08.2009 року, і відображені в протоколі та приписі, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Третя особа - ОСОБА_3 надав до суду письмові пояснення, згідно яких вважає позов не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки перевірка проводилась державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовичем на підставі отриманих документів, а саме: висновку судової земельно-технічної експертизи №3320/24 від 18.03.2015 року Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, технічного звіту на геодезичні роботи, висновку №568 від 11.12.2007 року Одеського відділення інституту «Укргеоінформ», порядку користування земельною ділянкою ПП «Місто Н», геодезичних досліджень ПП «Спектр», технічним звітом Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», що підтверджує не відповідність фактичної площі, розмірів та конфігурації зовнішніх кордонів, а також просторового місцезнаходження земельної ділянки ОСОБА_1 державному акту на земельну ділянку і підтверджують фактичне зміщення кордонів земельної ділянки позивача в сторони третьої особи, а тому саме самовільне зайняття частини земельної ділянки ОСОБА_3 стало підставою для прийняття оскаржуваного припису.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,0269 га за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Державним актом на право власності на землю від 12.08.2008 року.
ОСОБА_5 (третя особа по справі) є власником 27/100 житлового будинку по АДРЕСА_2 на підставі договору довічного утримання з гр.ОСОБА_6 від 05.06.2003р., та має судові спори з ОСОБА_7, ОСОБА_1 та іншими особами з приводу меж земельної ділянки та встановлення порядку землекористування, бажаючи приватизувати земельну ділянку для експлуатації будинку та вважаючи, що ОСОБА_1 самовільно захопила частину земельної ділянки, що раніше належала ОСОБА_6
Так, 28.09.2015 року державним інспектором сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовичем, на підставі заяви ОСОБА_3 від 09.09.2015 року та Наказу №45пр від 11.09.2015 року (а.с.112-113 т.2), проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог земельного законодавства.
За результатами проведеної перевірки посадовою особою відповідача складено Уніфіковану форму акту перевірки №000898 (а.с.174-183 т.1), протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2015 року №000423 та припис №002210 від 28.09.2015 року.
Позивачем до Інспекції надано зауваження до акту, обгрунтовані ненаданням дозволу Головним управлінням на проведення позапланового заходу згідно ст.6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", з вказівкою, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, питання не були встановлені у направленні, на копії Акту перевірки ОСОБА_1 вчинила напис, що додатком до Акту є зауваження від 26.10.2015р. на 8-ми аркушах.
Згідно акту, протоколу та припису та з посиланням на геодезичну зйомку «Укргеоінформ» та на звіт від 29.07.2010 року, відповідачем встановлено самовільне зайняття (захоплення) ОСОБА_1 частки земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 площею 0,0013 га за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору довічного утримання ВАК №131586, у зв'язку з чим позивачу приписано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку на протязі 30 діб (а.с.19-20).
Не погоджуючись з діями відповідачів та прийнятим за наслідком таких дій рішенням, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 затверджене Положення про Державну інспекцію сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
В силу пункту 5 зазначеного Положення Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право, серед іншого, складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку підприємства, установи та організації усіх форм власності, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, для проведення перевірок з питань, що належать до компетенції Держсільгоспінспекції України; отримувати в установленому законодавством порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності документи, матеріали та іншу інформацію, необхідну для виконання покладених на Держсільгоспінспекцію України завдань.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Відповідно до ст.ст. 2 Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Відповідно до ст.9 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Статтею 10 Закону передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
При цьому, стаття 6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до якої видано посвідчення, не може слугувати підставою для призначення перевірки громадянки ОСОБА_1 щодо використання належної їй на праві власності земельної ділянки для експлуатації та обслуговування житлового будинку, оскільки цей Закон має іншу сферу дії, а саме, згідно преамбули та ч.1 ст.2 цього Закону цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Громадянка ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не має статусу суб'єкта господарювання, є фізичною особою, яка володіє, користується земельною ділянкою на праві приватної власності.
Відповідно до ст.1 цього Закону у цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Отже доручення проведення перевірки за відсутності дати наказу та відповідно до ст.6 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Турманідзе Г.З. не ґрунтується на нормах цього Закону та є протиправним.
Як вбачається із матеріалів справи, результати перевірки ОСОБА_1 вимог земельного законодавства при використанні належної їй на праві власності земельної ділянки оформлені Актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 28.09.2015р. (Уніфікована форма), тобто за фомою, затвердженою Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013р. №132.
Так, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 року №132 затверджено Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.
Відповідно до п.1.1-1.4 Порядку, державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами (далі - інспекційні органи) відповідно до статей 15-2 та 188 Земельного кодексу України, статей 5, 6, 9, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 18-1 та 19 Закону України "Про охорону земель", пунктів 4, 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 459, пунктів 4, 6 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року N 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року за N 34/20347.
Порядок визначає процедуру планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок.
Отже, перевірку проведено та оформлено на підставах та у спосіб, що регулюють інші правовідносини, що стосуються використання землі суб'єктами господарювання, а не громадянами.
За результатами здійснення позапланового заходу щодо земельної ділянки ОСОБА_1 державним інспектором Турманідзе Г.З. видано припис №002210 від 28.09.2015р., яким вимагалось від позивачки звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки на протязі 30 діб, на підставі ст.ст.9,10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ч.1 ст.19 ЗУ "Про охорону земель".
Відповідно до ст.10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори мають право видавати обов'язкові до виконання приписи за результатами обстеження земельних ділянок, належних на праві власності (користування) громадянам (фізичним особам).
Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Акт обстеження земельної ділянки гр.ОСОБА_1 не складався, проте державним інспектором складений Акт перевірки від 28.09.2015р. за Уніфікованою формою, що не є допустимим доказом щодо обставини самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки площею 13 кв.м. При цьому складений Акт фіксує порушення позивачкою положення п."б" ст.211 Земельного кодексу України, відповідно до якого громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: самовільне зайняття земельних ділянок.
Згідно ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Враховуючи наведене, виданий державним інспектором Турманідзе Г.З. припис від 28.09.2015р. №002210 містить незаконну та безпідставну вимогу щодо звільнення земельної ділянки ОСОБА_1 у строк 30 днів, адже ґрунтується на незаконно складеному Акті перевірки від 28.09.2015р., містить бездоказові судження щодо належності земельної ділянки площею 13 кв.м. ОСОБА_3, а також його неможливо виконати за відсутності плана-схеми розташування цієї ділянки, її координат, будь-яких інших ідентифікуючих ознак, не зазначення способу та порядку звільнення земельної ділянки.
Судом встановлено, що Акти обстежень земельних ділянок перевіряючим не складались, такі документи відсутні у Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, як і геодезична зйомка «Укргеоінформ» та звіт від 29.07.2010 року, про що не заперечував представник відповідача у судовому засіданні та пояснив, що перевіряючим здійснювався захід на підставі документів, наданих третьою особою, проте копій таких документів не долучено до матеріалів перевірки та не визначено їх перелік у приписі.
Також, у матеріалах перевірки, наявних у контролюючого органу, відсутня геодезична зйомка «Укргеоінформ», на яку у приписі, без зазначення реквізитів такої зйомки, посилається відповідач як на підставу для встановлення самовільного зайняття позивачем земельної ділянки та порушень позивачем додержання вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим дії державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича щодо складання припису у зв'язку з порушенням порядку проведення перевірки є протиправними, а Припис Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №002210 від 28.09.2015 року підлягає скасуванню.
Поряд з цим, судом встановлено, що оскаржуваний припис прийнято відповідачем 28.09.2015 року, в той час як клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель складено Турманідзе Г.З. 02.10.2015 року, тобто після проведення перевірки та прийняття рішення за результатом перевірки суб'єктом владних повноважень, що є неприпустим.
Згідно ст.11 Закону, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель несуть відповідальність згідно із законом.
Поряд з цим, відповідачем надано до суду Наказ від 03.11.2015 року №173-ОС «Про звільнення Турманідзе Г.З.», відповідно до якого відповідача - державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією інспекції (а.с.115 т.2).
Згідно частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є субєкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За визначенням, наданим у пункті сьомому частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, субєкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання протиправними дій при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та по складанню припису, на час розгляду справи державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича звільнено з Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Одеській області Турманідзе Геллі Зурабовича, який на даний час не є субєктом владних повноважень та не може відповідати за позовом, шляхом визнання протиправними дій Державної нспекції сільського господарства в Одеській області, до повноважень якої згідно з Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» віднесено здійснення контролю за використанням та охороною земель, у тому числі шляхом проведення перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а також складання приписів за результатами таких перевірок.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Аналіз визначених правових норм дає суду підстави зробити висновок, що відповідач - Державна інспекція сільського господарства в Одеській області діяла не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподілити згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області з підготовки та проведення позапланової перевірки дотримання громадянкою ОСОБА_1 вимог земельного законодавства при використанні нею земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, результати якої оформлені Приписом від 28.09.2015 року.
Визнати протиправним та скасувати Припис Державної інспекції сільського господарства в Одеській області №002210 від 28.09.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 974 /дев'ятсот сімдесят чотири/ грн. 40 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 21.03.2016 року.
Суддя П.П.Марин