справа № 815/7107/15
18 березня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-Ри» до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування заявленої митної вартості, стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченої суми державного мита, податку на додану вартість та суми додаткового антикризового збору,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан-Ри» (далі - Позивач, або ТОВ «Титан-Ри») з адміністративним позовом (а.с.4-7) до Одеської митниці ДФС (далі - Відповідач-1, або Одеська митниця ДФС), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - Відповідач-2, або ГУДКС України в Одеській області) про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00014 від 09.12.2015 року, визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року, стягнення з Державного бюджету України через ГУДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Титан-Ри» надміру сплаченої суми державного мита у розмірі 14886,46 грн., надміру сплаченої суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 51072,00 грн., надміру сплаченої суми додаткового антикризового збору у розмірі 11451,12 грн.
Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.
01.09.2015 року між ТОВ «Титан-Ри» (покупцем) та китайською компанією «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» був укладений контракт №01/09-1. Відповідно до умов вказаного контракту постачальник постачає товари в адресу покупця. Перелік постачаємого товару вказується в додатках або інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Покупець приймає товар, бере на себе обов'язок по митному очищенню надісланого товару та по розрахункам з постачальником.
На виконання вимог зазначеного контракту на адресу ТОВ «Титан-Ри» від постачальника «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» надійшов товар - силікагелевий наповнювач для котячого туалету (звичайний) та силікагелевий наповнювач для котячого туалету (лавандовий).
З метою митного оформлення зазначеного товару декларант ТОВ «Лукро» подало до м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС митну декларацію № 500040605/2015/003757 із визначенням митної вартості зазначеного товару на рівні 0,5741 долара США за кілограм. Також, декларантом були подані наступні документи: контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру №ХН151013L від 25.10.2015 року, пакувальний лист від 25.10.2015 року, платіжне доручення № 20 від 12.11.2015 року, морську транспорту накладну №MSCUQR807614 від 26.10.2015 року, коносамент (лінійний) №MSCUQR807614 від 27.10.2015 року, експортну митну декларацію продавця.
Розглянувши подані документи, м/п Іллічівськ Одеської митниці ДФС повідомив декларанта про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, а саме: у платіжному дорученні №20 від 12.11.2015 року відсутні посилання на інвойс або специфікацію; у інвойсі відсутні дані про особу, яка його підписала; згідно положень пунктів 2.1, 2.2. договору (контракту) від 01.09.2015 року №01/09-1 у додатках (специфікаціях) до нього має бути зазначено кількість товару; відомості зазначені у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L не відповідають відомостям зазначеним у додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; відомості зазначені у митній декларації країни відправлення від 20.10.2015 року № 422720150271043194 не відповідають в частині вартості за одиницю відомостям, зазначеним у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L.; дата митної декларації країни відправлення передує даті інвойсу; у митній декларації країни відправлення від 20.10.2015 року № 422720150271043194 вказаний номер контракту не відповідає поданому до митного оформлення; згідно митної декларації країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року наявні страхові платежі, проте до митного оформлення не були подані документи, які містять відомості про вартість страхування.
В зв'язку з цим м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС витребував у декларанта додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зазначена вимога декларантом не була виконана, тому 09.12.2015 року Відповідачем-1 були прийняті картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00014 від 09.12.2015 року та рішення про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року. Вказаним рішенням Відповідач-1 самостійно визначив скориговану вартість товару на рівні 0,9530 доларів США за одиницю (кілограм).
Як умову подальшого митного оформлення Відповідачем-1 вказано необхідність подання нової митної декларації з урахуванням рішення про коригування митної вартості № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року. З метою випуску товарів у вільний обіг, Позивачем відповідно до розділу X Митного Кодексу України (далі - МК України) були додатково сплачені до державного бюджету в якості гарантій мито у розмірі 14886,46 грн., ПДВ у розмірі 51072,00 грн., додатковий антикризовий збір у розмірі 11451,12 грн..
Позивач вважає, що зазначені рішення про коригування заявленої митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації є незаконними, такими що не ґрунтуються на вимогах митного законодавства та підлягають скасуванню.
Позивач зазначає, що надані декларантом ТОВ «Лукро» до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу. Спростовуючи доводи Відповідача-1 про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, Позивач зокрема зазначив, що в платіжному дорученні №20 від 12.11.2015 року в графі «Інформація для АБ «Південний» є посилання на інвойс від 25.10.2015 року №ХН1511013L; на інвойсі є печатка Продавця та підпис уповноваженої особи, яка співпадає з відбитком печатки компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» та підписом уповноваженої особи продавця Lee Sinchem в контракті та додатку до нього; найменування товару та його ціна зазначені в інвойсі повністю співпадає з найменуванням та ціною товару, зазначеного в додатку до контракту.
Крім того, Позивач вказує на безпідставність визначення митної вартості товару з посиланням на МД №500040605/2015/002682, оскільки за вказаною митною декларацією було ввезено товар, придбаний у посередника - компанії «ТРЕЙД ІНТЕРНЕЙШНЛ ГРУПП» (США), в той час як за МД № 500040605/2015/003757 було надано до митного оформлення товар, який був придбаний безпосередньо у виробника - компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd».
В судовому засіданні 25.02.2016 року представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов з підстав, зазначених в адміністративному позові. Одночасно з цим представник Позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів ( а.с. 105).
В цьому ж судовому засіданні представник Відповідача-1 також звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, при цьому представник Відповідача-1 висловив заперечення проти задоволення позову, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, вказаних у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 74-82) в яких Відповідач зазначив, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності. У зв'язку з викладеним, у відповідності до вимог ч.3 ст.53 МК України, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, проте, декларант повідомив Відповідача-1, що не може надати додаткові документи. Представник Відповідача-1 зазначив, що, оскільки декларантом не було подано в установлений строк необхідних документів, митний орган визначив митну вартість товару самостійно на підставі наявних у нього відомостей за рівнем митної вартості ідентичних товарів. Враховуючи викладені обставини та положення ч.6 ст.54 МК України, Відповідач-1 вважає, що Одеською митницею ДФС були правомірно прийняті спірні рішення щодо коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідача-2, належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повноважного представника до судового засідання не направив, заперечень проти позову, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. У зв'язку з викладеним, судом було визнано неявку Відповідача-2 до судового засідання неповажною та на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу України про адміністративне судочинство України (далі - КАС України) ухвалено рішення про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 6 ст.128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, а саме не прибуття всіх сторін по справі в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши та проаналізувавши надані докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
01.09.2015 року між ТОВ «Титан-Ри» (покупцем) та китайською компанією «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» був укладений контракт №01/09-1. Відповідно до умов п.1.1., 1.2. вказаного контракту постачальник постачає товари в адресу покупця. Перелік постачаємого товару вказується в додатках або інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Покупець приймає товар, бере на себе обов'язок по митному очищенню надісланого товару та по розрахункам з постачальником. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. контракту товари, які постачаються повинні відповідати сертифікатам, додаткам та/або інвойсам, загальна кількість постачаємих товарів складається з кількості, яка зазначається в додатку або інвойсі на кожну поставку. Згідно умов пунктів 4.1, 4.2. контракту ціна товару вказується у додатках та/або інвойсах на кожне постачання товарів, загальна сума контракту складається із сум поставок, які зазначаються у додатках або інвойсах на кожну окрему поставку. Пунктами 5.1-5.2. контракту встановлено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах 100% передоплати, валютою платежу за цим контрактом є долари США (а.с. 102 -105).
02.09.2015 року ТОВ «Титан-Ри» та компанія «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» уклали додаткову угоду до контракту №01/09-1 відповідно до якої умовами поставки є CIF Іллічівськ, ціна 1 кг наповнювача для котячого туалету на основі силікагелю без запаху визначена сторонами в 0,53 долара США, ціна 1 кг нетто наповнювача для котячого туалету на основі силікагелю з ароматом лаванди визначена сторонами в 0,55 долара США (а.с.101).
Також судом встановлено, що 07.12.2015 року декларантом ТОВ «Лукро» в інтересах одержувача ТОВ «Титан-Ри» за МД № 500040605/2015/003757 до митного оформлення був заявлений товар - «Гігієнічний наповнювач для котячого туалету (туалетний засіб для тварин), на основі силікагелю (сухий у вигляді кристалів, не в аерозольній упаковці), такий що вбирає в себе вологу та запах»: наповнювач звичайний 660 мішків по 20 кг нетто, наповнювач лавандовий 660 мішків по 20 кг нетто, виробник «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» (Китай), митну вартість заявлено на рівні 0,5741 долара США за кг нетто (а.с.91-92).
До митного оформлення для підтвердження митної вартості зазначеного товару декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру (інвойс) №ХН151013L від 25.10.2015 року, пакувальний лист від 25.10.2015 року, платіжне доручення №20 від 12.11.2015 року, морську транспорту накладну №MSCUQR807614 від 26.10.2015 року, коносамент №MSCUQR807614 від 27.10.2015 року, копію митної декларації країни відправлення № 422720150271043194 (а.с. 95-98, 101-105, 107-110, 112-113).
Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: у платіжному дорученні №20 від 12.11.2015 року відсутні посилання на інвойс або специфікацію; у інвойсі відсутні дані про особу, яка його підписала; згідно положень пунктів 2.1,2.2. договору (контракту) від 01.09.2015 року №01/09-1 у додатках (специфікаціях) до нього має бути зазначено кількість товару; відомості зазначені у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L не відповідають відомостям зазначеним у додатку (специфікації) від 02.09.2015 року №1; відомості зазначені у митній декларації (далі - МД) країни відправлення №422720150271043194 від 20.10.2015 року не відповідають в частині вартості за одиницю відомостям, зазначеним у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L.; дата МД країни відправлення передує даті інвойсу; у МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року вказаний номер контракту не відповідає поданому до митного оформлення; згідно МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року наявні страхові платежі, проте до митного оформлення не були подані документи, які містять відомості про вартість страхування.
З огляду на викладене, згідно ч.3 ст.53 МК України, декларанта було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. Однак, декларант повідомив Відповідача-1, що не може надати витребувані документи.
На підставі ч.1 ст.55 МК України, Відповідачем-1 було здійснено коригування митної вартості заявленого Позивачем товару та визначено його вартість на рівні 0,953 долара США за кг нетто, про що прийнято відповідне рішення № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року. Вказане коригування було здійснено Відповідачем-1 на підставі відомостей про митну вартість ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено (митна декларація №500040605/2015/002682) (а.с.87-88) .
На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості товару Відповідачем-1 було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00014 від 09.12.2015 року (а.с. 89-90).
У відповідності до вимог розділу X МК України, заявлений Позивачем за МД № 500040605/2015/003757 товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом надання гарантій, зокрема декларантом було додатково сплачено мито у розмірі 14886,46 грн., ПДВ у розмірі 51072,00 грн., додатковий антикризовий збір у розмірі 11451,12 грн..
Не погоджуючись із рішенням Відповідача-1 про коригування митної вартості товару та прийнятою карткою відмови, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. У разі якщо документи, подані на підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Як встановлено ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно вимог ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить, що обов'язок доведення митної вартості товару заявленого до декларування лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Водночас, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Як встановлено судом, до митного оформлення для підтвердження митної вартості заявленого до декларування товару Позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №01/09-1 від 01.09.2015 року, додаток №1 від 02.09.2015 року до контракту №01/09-1 від 01.09.2015 року, торгівельний рахунок-фактуру (інвойс) №ХН151013L від 25.10.2015 року, пакувальний лист від 25.10.2015 року, платіжне доручення №20 від 12.11.2015 року, морську транспорту накладну №MSCUQR807614 від 26.10.2015 року, коносамент №MSCUQR807614 від 27.10.2015 року, копію МД країни відправлення № 422720150271043194.
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості вбачається, що обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної Позивачем митної вартості товарів, Відповідач-1 послався на те, що в поданих декларантом документах, які підтверджують заявлену митну вартість, містяться розбіжності, а саме: у платіжному дорученні №20 від 12.11.2015 року відсутні посилання на інвойс або специфікацію; у інвойсі відсутні дані про особу, яка його підписала; згідно положень пунктів 2.1,2.2. договору (контракту) від 01.09.2015 року №01/09-1 у додатках (специфікаціях) до нього має бути зазначено кількість товару; відомості зазначені у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L не відповідають відомостям зазначеним у додатку (специфікації) №1 від 02.09.2015 року; відомості зазначені у МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року не відповідають в частині вартості за одиницю відомостям, зазначеним у інвойсі №ХН151013L від 25.10.2015 року; дата МД країни відправлення передує даті інвойсу; у МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року вказаний номер контракту не відповідає поданому до митного оформлення; згідно МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року наявні страхові платежі, проте до митного оформлення не були подані документи, які містять відомості про вартість страхування.
Проте, Відповідачем-1 не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що Позивачем заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості заявленого до декларування товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими.
Доводи Відповідача-1 щодо відсутності у платіжному дорученні №20 від 12.11.2015 року посилання на інвойс або специфікацію спростовуються змістом вказаного платіжного доручення, копія якого наявна в матеріалах справи. Так, в графі «Інформація для АБ «Південний» вказаного платіжного доручення є посилання на інвойс №ХН1511013L від 25.10.2015 року (а.с. 112).
Також суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача-1 на відсутність у інвойсі №ХН151013L від 25.10.2015 року даних про особу, яка його підписала, враховуючи, що на інвойсі є печатка Продавця та підпис уповноваженої особи, яка співпадає з відбитком печатки компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» та підписом уповноваженої особи продавця Lee Sinchem в контракті та додатку до нього (а.с. 101-105, 110).
Також суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача-1 щодо відсутності у додатках (специфікаціях) до контракту №01/09-1 зазначення кількості товару, що суперечить положенням пунктів 2.1,2.2. вказаного договору. При цьому, суд зазначає, що відповідно до п.2.2. контракту №01/09-1 кількість товару зазначається у додатку до контракту або інвойсі. Як вбачається з інвойсу №ХН151013L від 25.10.2015 року в ньому вказана кількість постачаємого товару. Таким чином, сторонами виконані вимоги п.2.2. контракту.
Суд не приймає до уваги посилання Відповідача-1 на розбіжність у відомостях, зазначених у інвойсі від 25.10.2015 року №ХН151013L та додатку (специфікації) №1 від 02.09.2015 року з огляду на те, що Відповідачем -1 у рішенні про коригування митної вартості взагалі не зазначено в чому полягає така невідповідність.
Також суд вважає необґрунтованими доводи Відповідача-1 відносно невідповідності відомостей зазначених у МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року в частині вартості за одиницю продукції відомостям, зазначеним у інвойсі №ХН151013L від 25.10.2015 року. Суд зазначає, що згідно інвойсу та МД країни відправлення № 422720150271043194 здійснювалось постачання двох видів товару: силікагелевого наповнюваного для котячого туалету (звичайного) вартістю 530,00 доларів США за тону в кількості 13,2 тон та силікагелевого наповнюваного для котячого туалету (лавандового) вартістю 550,00 доларів США за тону в кількості 13,2 тон. Вартість транспортування складала 900,00 доларів США за всю партію товару. Загальна вартість вказаного товару з урахуванням його транспортування складає 15156,00 доларів США (6996,00 доларів США + 7260,00 + 900,00), загальна кількість постачаємого товару склала 26,4 тон (13,2 + 13,2). Таким чином, середня вартість 1 тони вказаного товару складає 574,00 долара США, що і відображено в експортній товарній митній декларації КНР № 422720150271043194 (а.с. 108,110).
Суд не приймає до уваги посилання Відповідача-1 на те, що дата МД країни відправлення № 422720150271043194 від 24.10.2015 року передує даті інвойсу №ХН151013L від 25.10.2015 року, оскільки митне оформлення здійснювалось раніше дати поставки (на складі) з наданням до митного органу КНР проформи-інвойсу.
Доводи Відповідача-1, що у МД країни відправлення № 422720150271043194 від 20.10.2015 року вказаний номер контракту не відповідає поданому до митного оформлення суд також вважає безпідставними з огляду на те, що в експортній товарній митній декларації КНР № 422720150271043194 зазначено номер інвойсу ХН151013L від 25.10.2015 року, який відповідно до п.1.1. контракту є його невід'ємною частиною.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання Відповідача-1 на не подання до митного оформлення документів, які містять відомості про вартість страхування. Суд зазначає, що відповідно до додатку від 02.09.2015 року до вищевказаного контракту умовами поставки є CIF Іллічівськ. Згідно правил Інкотермс-2000 умови поставки CIF передбачають, що до вартості товару входить вартість перевезення та страхування. В зв'язку з цим суд вважає, що вартість страхування була в повному обсязі сплачена Позивачем під час оплати вартості товару згідно платіжного доручення №20 від 12.10.2015 року (а.с.33).
З огляду на викладене, суд вважає, що декларантом були надані Відповідачу-1 для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту).
Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті Позивачем на користь продавця.
Таким чином, правильність визначення Позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані Відповідачем-1, а тому висновки щодо документального не підтвердження Позивачем митної вартості товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості за допомогою іншого методу є протиправним.
Крім того, суд вважає, що митним органом необґрунтовано застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів з посиланням на МД №500040605/2015/002682 від 08.10.2015 року (а.с. 117-118), оскільки за вказаною МД було здійснено митне оформлення силікагелевого наповнюваного для котячого туалету, придбаного ТОВ «Титан-Ри» у посередника - компанії «Trade International Group» (США) на підставі контракту №TIG-TR/0311 від 03.03.2011 року, виробник товару - компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd» (а.с. 45-49), в той час як за МД № 500040605/2015/003757 було надано до митного оформлення товар, який був придбаний Позивачем безпосередньо у виробника - компанії «Shandong Sinchem Silica Gel Co., Ltd». Суд вважає, що придбання Позивачем товару у його безпосереднього виробника могло суттєво знизити ціну придбання такого товару. Враховуючи викладене, суд зазначає, що умови постачання товарів за МД №500040605/2015/002682 від 08.10.2015 року та № 500040605/2015/003757 від 07.12.2015 року суттєво відрізняються і не можуть вважатися ідентичними.
За викладених обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00014 від 09.12.2015 року, визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування заявленої митної вартості товарів № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Титан-Ри» надміру сплаченої суми мита, ПДВ, додаткового антикризового збору, суд зазначає наступне.
За правилами ч.ч. 1, 5 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Аналіз положень ст.ст. 57, 58 МК України дає суду підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Суди не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ або ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості та підміняти митний орган.
Подібна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 17.12.2013 року у справі № 21-439а13 за позовом приватного підприємства «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Київського району міста Харкова, про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення суми, яка, відповідно до приписів ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
Згідно пунктів 43.3, 43.4 ст.43 Податкового Кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
В зв'язку з викладеним суд зазначає, що Позивачем не було надано доказів звернення до Одеської митниці ДФС із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно висновок про повернення сум коштів з відповідного бюджету Одеською митницею ДФС не складався, та для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не подавався.
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУДКС України в Одеській області на користь ТОВ «Титан-Ри» надміру сплаченої суми мита, ПДВ, додаткового антикризового збору.
Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що Відповідач-1 не довів обґрунтованості та правомірності прийнятих ним оскаржуваних рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що вимоги ТОВ «Титан-Ри» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан-Ри» до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування заявленої митної вартості, стягнення з Державного бюджету України надміру сплаченої суми державного мита, податку на додану вартість та суми додаткового антикризового збору - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040605/2015/00014 від 09.12.2015 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500040605/2015/000008/2 від 09.12.2015 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.