іменем україни
16 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Юровської Г.В.,
суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М.,
Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання іпотечного договору припиненим, зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації припинення іпотеки та зняття обтяження, відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу,
за касаційними скаргами ОСОБА_3 та публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, та остаточно просила визнати договір іпотеки припиненим та стягнути на її користь з публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») суму завданої моральної шкоди у розмірі 3 000 грн.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що 04 серпня 2008 року між нею та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, що еквівалентно 484 510 грн.
Вказала, що на забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 04 серпня 2008 року між ними було укладено договір іпотеки, предметом якого був нотаріальний офіс, розташований по АДРЕСА_1
Посилаючись на те, що у серпні 2013 року вона повернула банку всі кредитні кошти та суми, передбачені договором, а тому договір іпотеки є припиненим, оскільки основне зобов'язання припинилось виконанням, проте відповідачем вчасно не було подано заяву про державну реєстрацію припинення іпотеки, чим порушено її права та їй завдано моральної шкоди, у зв'язку з чим просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 листопада 2014 року скасовано в частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 1 500 грн у відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині стягнення моральної шкоди та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга ПАТ «Укрсоцбанк» задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив із того, що з вини банку ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, розмір якої є доведеним та становить 3 000 грн.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду в частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу та частково задовольняючи позов в цій частині, виходив з того, що договірні правовідносини між сторонами припинилися у серпні 2013 року, проте з вини відповідача позивачці завдано моральної шкоди, розмір якої судом оцінено у 1 500 грн з урахуванням недоведеності останньою, що порушення відповідачем її прав призвело до будь-яких тяжких наслідків. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального законодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.
Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, що еквівалентно 484 510 грн.
На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 04 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки, предметом якого був нотаріальний офіс, розташований по АДРЕСА_1
У серпні 2013 року ОСОБА_3 повернула банку 100 000,00 доларів США та сплатила на користь банку відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 33 571,85 доларів США.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дій іпотечного договору.
Згідно із ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотек, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника.
22 листопада 2013 року та 17 липня 2014 року ОСОБА_3 було направлено ПАТ «Укрсоцбанк» письмові вимоги проведення державної реєстрації припинення іпотеки та заборони щодо об'єкта нерухомого майна, а саме: нотаріального офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 однак відповідачем звернення позивачки були залишені без реагування і такі дії ним не були вчинені протягом більше ніж річного строку у зв'язку із відсутністю передбачених на це коштів.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.
Як зазначалося вище, між сторонами виникли кредитно-договірні правовідносини.
Разом з тим відшкодування моральної шкоди не передбачено ні умовами кредитного договору, ні умовами договору іпотеки, ні Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 29 грудня 2014 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди і витрат на правову допомогу та направляючи справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 09 вересня 2015 року також звертав увагу апеляційного суду на вказані обставини.
Згідно із ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Однак на порушення зазначеної процесуальної норми суд апеляційної інстанції при новому розгляді справи не встановив фактичні обставини справи, не визначився із характером правовідносин та нормою права, яка регулює ці правовідносини, частково задовольнив позовні вимоги, не усунувши недоліків, які були допущені цим же судом при первинному розгляді.
Оскільки при новому розгляді справи апеляційний суд висновків суду касаційної інстанції не врахував, ухвалене у справі рішення апеляційного суду в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позову про стягнення моральної шкоди з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року в частині вирішення позову про стягнення моральної шкоди скасувати, справу передати в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.В. Юровська
Судді: В.М. Коротун
Л.М. Мазур
В.А.Нагорняк
Т.О. Писана