іменем україни
16 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Хопти С.Ф.,
ЧерненкоВ.А., Штелик С.П.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора Полтавської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 9 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області
від 20 жовтня 2015 року,
У серпні 2015 року ОСОБА_3звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, який розташований на приватизованій земельній ділянці, площею 0,2987 га. Зазначав, що за життя мати заповіту не залишила, тому він та його брат - ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом.
Зазначав, що він пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки був у пригніченому стані після смерті матері, а також значний час перебував у відрядженнях.
Ураховуючи викладене, просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері.
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 9 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області
від 20 жовтня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_3 не наведено причин пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини, які б суд міг визнати поважними і не надано доказів на їх підтвердження.
Такі висновки судів є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які судом вірно застосовані.
Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_3 - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на нерухоме майно - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, який розташований на приватизованій земельній ділянці, площею 0,2987 га. За життя ОСОБА_5 заповіту не залишила, тому ОСОБА_3та його брат, ОСОБА_4, є спадкоємцями першої черги за законом. Постановою Третьої Кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області нотаріуса від 30 липня 2015 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав неподання ним у встановлений законом шестимісячний строк заяви про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 причину пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини обґрунтовує тяжким психолого-емоційним станом через смерть матері та перебування сина у зоні АТО.
При цьому поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Належних, достатніх та безспірних доказів згідно ст. ст. 57-59, 212 ЦПК України поважності причин пропуску строку для визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач не надав, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Суди урахували наведене та вірно вважали, що посилання позивача на тяжкий психолого-емоційний стан через смерть матері не є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для подання заяви про прийняття спадщини, а факт постійного його перебування у відрядженнях, що перешкоджало йому вчасно звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, не підтверджено належними і допустимими доказами.
Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 9 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 жовтня
2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
С.Ф.Хопта
В.А.Черненко
С.П.Штелик