16 березня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Леванчука А.О.,
суддів: Парінової І.К., Писаної Т.О., Попович О.В., Юровської Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи: виконавчий комітет Вінницької міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права користування житлом та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, третя особа - виконавчий комітет Вінницької міської ради, про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_11 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 2008 року вона проживала з ОСОБА_7 однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у квартирі АДРЕСА_1. Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 листопада 2011 року за ОСОБА_7 було визнано право користування цією квартирою. 20 грудня 2011 року він уклав з міським комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора № 14» договір найму вказаної квартири. Увесь цей час вона допомагала власними коштами ОСОБА_7 у проведенні реконструкції та капітального ремонту квартири, однак останній відмовляє їй у реєстрації за цією адресою.
У зв'язку з цим ОСОБА_6 просила встановити факт спільного проживання з ОСОБА_7 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2008 року та визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1
У жовтні 2014 року ОСОБА_7 подав зустрічний позов до суду, у якому просив на підставі ч. 3 ст. 98 ЖК України виселити ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що спільно із ОСОБА_6 він не проживав, господарства з нею не вів, оскільки в нього була своя сім'я, а спірну квартиру передав останній для тимчасового проживання, оскільки вона потребувала житла. ОСОБА_6 добровільно відмовляється звільнити вказане житло, у зв'язку з цим він просив виселити її у примусовому порядку без надання іншого житла.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в період з червня 2008 року до вересня 2014 року. Визнано за ОСОБА_6 право користування квартирою АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 лютого 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_11 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 20 квітня 2015 року, постановлену у даній справі, та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 30 вересня 2015 року не погодилася з висновком суду щодо наявності підстав для задоволення позову ОСОБА_6 та вважала передчасним висновок суду про те, що відносини, які склалися між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є сімейними відносинами у розумінні положень ст. 3 СК України та такими, які в силу вимог ст. ст. 64, 65 ЖК України дають їй право користування спірним житлом. При цьому суд касаційної інстанції звертав увагу на допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права, зокрема ст. ст. 60, 212 - 214, 303 ЦПК України, оскільки суд не надав належної оцінки запереченням відповідача та наданим ним доказам на їх обґрунтування щодо відсутності між ним та ОСОБА_6 фактичних шлюбних відносин та перебування його у таких відносинах із ОСОБА_11 Також не було надано належної оцінки електрофотокопіям декларацій ОСОБА_7 за 2008 - 2010 роки, у яких саме ОСОБА_11 зазначена як дружина відповідача (а. с. 176-178, т. 1).
Відповідно до ч. 4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
У порушення зазначеної норми, апеляційний суд під час нового розгляду справи в апеляційному порядку не виконав вищезазначених вказівок суду касаційної інстанції, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2015 року та переглянув справу з постановленням ухвали, в якій навів протилежні висновки, ніж зазначені в ухвалі суду касаційної інстанції, погодившись із висновком суду першої інстанції про перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у фактичних шлюбних відносинах, у порушення ст. ст. 60, 212, 303, 315 ЦПК України, не надав належну оцінку наявним у справі доказам, на які звертав увагу суду у своїй ухвалі від 30 вересня 2015 року суд касаційної інстанції.
Оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору і ці порушення були допущені апеляційним судом, то ухвала цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_11 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 7 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук І.К. Парінова Т.О. Писана О.В. Попович Г.В. Юровська Головуючий Судді: