Ухвала
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого ОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 і ОСОБА_3 ,
розглянувши 21 березня 2016 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 року щодо нього,
встановила:
Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна, яке належить засудженому на праві власності.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до касаційного суду зі скаргою, в якій просить переглянути судові рішення, постановлені щодо нього, в касаційному порядку. Вважає, що вирок і ухвала є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості. Просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Однак касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 427 КПК України, відповідно до п. 5 якої у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, котра подає касаційну скаргу, що мають узгоджуватися зі ст. 436 КПК України.
Зазначаючи про порушення судами певних норм, скаржник має належно обґрунтувати свої доводи й зазначити, які саме норми закону порушено та в чому саме полягають такі порушення. Прохання, висловлене до суду касаційної інстанції, має узгоджуватись із мотивами, з яких скаржник оскаржує судові рішення.
Проте, ОСОБА_4 цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Згідно зі ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення. Тобто вимоги скаржника мають узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Таким чином, вимоги скаржника не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України.
Наявність у касаційній скарзі таких недоліків та невідповідність цієї скарги вимогам ст. 427 КПК України, позбавляє колегію суддів можливості прийняти відповідне процесуальне рішення.
Як визначено ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Згідно з ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається скаржнику, якщо не буде усунуто недоліки касаційної скарги в установлений строк.
Залишення касаційної скарги без руху або її повернення відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 року щодо нього залишити без руху.
Надати скаржнику для усунення зазначених недоліків п'ятнадцятиденний строк із дня отримання копії ухвали.
Касаційну скаргу повернути скаржнику, якщо не буде усунуто недоліки касаційної скарги в установлений строк.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7