09 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ КолодійчукВ.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київськоїобласті від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2а до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним заповіт від 09 липня 1999 року, за яким ОСОБА_4 заповіла все належне їй майно на користь ОСОБА_3, посилаючись на те, що його спадкоємець разом навмисно наніс шкоду здоров'ю ОСОБА_4, внаслідок чого вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Заочним рішенням Богуславського районного суду Київської області від 21 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київськоїобласті від 17 грудня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення у справі суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку що позивачем, у відповідності до положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України, не було надано докази відповідно до викладених обставин, якими він обґрунтовував свої вимоги, у зв'язку з чим, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи стосуються переоцінки доказів, наданих сторонами, та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2у у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М.Колодійчук