Ухвала іменем україни
15 березня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 вересня 2014 року по справі №1304/14.
Мотивував тим, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків 17 вересня 2014 року прийняв рішення у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. Вважає, що зазначене рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України «Про третейські суди» третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року, заяву задоволено. Скасовано рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1304/14 від 17 вересня 2014 року про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості по договору кредиту в сумі 1124347,56 грн та третейський збір в розмірі 11643,48 грн.
Представник публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», не погоджуючись з даними ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви.
Дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних ухвал судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам, та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, оскільки приймаючи рішення Третейський суд, в супереч п. 3 ст. 30 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, ч. 2 ст. 223 ЦПК України, ст. 6 договору кредиту № 2008/25-100-88 від 03 квітня 2008 року, ст. 5 договору поруки № 2008/25-102-32 від 03 квітня 2008 року та ст. 5 договору поруки №2008/25-102-31 від 03 квітня 2008 року вирішив питання, які виходять за межі третейської угоди, проігнорувавши при цьому факти, встановлені судовим рішенням Кілійського районного суду Одеської області у цивільній справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що набрало законної сили на день прийняття рішення третейським судом. Крім того, на момент винесення рішення третейського суду від 17 вересня 2014 року діяла редакція Закону України «Про третейські суди» де передбачена заборона на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, тому справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до Закону.
У зв'язку з чим, правомірно задовольнив заяву про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 1304/14 від 17 вересня 2014 року.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості ухвали місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали місцевого суду.
Висновки судів узгоджуються з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 2 вересня 2015 року у справі № 6-856цс15.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даного питання судами першої та апеляційної інстанцій не вбачається.
Керуючись ст. 328 ЦПК України, -
Відмовити публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2015 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 17 вересня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Умнова